Білоруський гаюн — це незалежний OSINT-проєкт, заснований білоруським активістом Антоном Мотолько в січні 2022 року для моніторингу військової активності російських і білоруських військ на території Білорусі. Названий на честь міфічного лісового духа Гаюна, проєкт перетворився на потужний інструмент громадянського спостереження, де тисячі звичайних білорусів надсилали фото, відео та свідчення про переміщення техніки, ракет і колон. За короткий час він став незамінним джерелом для українців, журналістів і аналітиків, особливо на початку повномасштабного вторгнення, коли загроза йшла саме з північного напрямку.
Проєкт працював через Telegram-канал і спеціальний чат-бот, де верифікована інформація публікувалася в реальному часі. Завдяки йому світ дізнавався про точні маршрути російських ешелонів, прильоти «Шахедів» і будівництво нових баз. Навіть після припинення роботи в лютому 2025 року через злам бота та витік даних Білоруський гаюн залишився символом білоруського опору — сміливого, тихого і надзвичайно ефективного.
Сьогодні, у 2026 році, коли репресії за «справою Гаюна» ще тривають, цей проєкт демонструє, як звичайні люди з смартфонами можуть змінювати хід подій, ризикуючи свободою і життям. Для початківців це урок громадянського OSINT, для просунутих — приклад, як поєднати краудсорсинг, фактчекінг і моральну стійкість у тоталітарному середовищі.
Походження назви: міфічний лісовий дух, що стежить за порядком
Назва «Білоруський гаюн» походить від давнього білоруського фольклору. Гаёвы Дзед, або просто Гаюн, — це могутній лісовий дух, старший серед усіх лісових істот. Він не просто блукає хащами, а пильно охороняє свій ліс: стежить за порядком, карає порушників, а птахи й звірі служать йому очима та вухами. Уявіть собі древнього велетня з гіллястою бородою, який чує кожен тріск гілки і бачить кожну тінь між деревами — саме таким постає Гаюн у білоруських легендах.
Засновники проєкту свідомо обрали цей образ. У лісі, яким стала сучасна Білорусь під час війни, Гаюн символізував пильне око, що не дозволяє чужинцям ховатися. Дух, який не терпить хаосу і зла, ідеально пасував до ідеї моніторингу військової активності. Ця метафора додала проєкту не просто назву, а глибокий культурний сенс: білоруси захищали свою землю так, як їхні предки захищали ліс — тихо, впевнено і колективно.
Для багатьох підписників, особливо українців, ім’я «Гаюн» звучало загадково і поетично. Воно відразу відокремлювало проєкт від сухих військових зведень і робило його частиною живої білоруської ідентичності, де міфологія переплітається з сучасною боротьбою.
Заснування проєкту та роль Антона Мотолько
Антон Мотолько, фотограф, блогер і активіст родом із Мінська, народився 4 червня 1988 року. Після протестів 2020 року він змушений був виїхати з Білорусі і продовжив боротьбу з-за кордону. У січні 2022 року, коли російські війська почали стягуватися до білоруських кордонів, Мотолько запустив моніторинговий проєкт. Його мета була простою і водночас амбітною: показати білорусам і світу, що відбувається на їхній території, і попередити про можливе вторгнення.
20 лютого 2022 року з’явився Telegram-канал «Беларускі Гаюн». Команда, чиї імена досі тримають у таємниці, почала збирати дані. Перші місяці війни стали справжнім випробуванням: команда працювала цілодобово, обробляючи потоки повідомлень. Антон Мотолько не раз підкреслював, що проєкт — це не один чоловік, а тисячі небайдужих білорусів, які ризикували, щоб інформувати світ.
За моїм досвідом спостереження за подібними ініціативами, саме поєднання професійного підходу Мотолько з масовою участю звичайних людей зробило «Гаюн» унікальним. Він не просто фіксував факти — він створював мережу довіри в умовах тотального контролю.
Як працював Білоруський гаюн: від чат-бота до верифікованої інформації
Механізм був геніально простим. Будь-який білорус міг написати в чат-бот: надіслати фото колони техніки, відео ешелону на залізниці, описати авіаперельоти чи будівництво укріплень. Дані надходили з усіх куточків країни — від Гомеля до Гродно. Команда перевіряла кожне повідомлення: порівнювала з відкритими джерелами, геолокацією, часом і попередніми звітами.
На піку в лютому-березні 2022 року в бот писали по 1500–2000 людей щодня. До квітня 2022 року надійшло понад 33 тисячі повідомлень від 10 тисяч осіб. Більшість інформації надходила з соцмереж — TikTok, «ВКонтакте», «Однокласники». Не підтверджені дані публікували з позначкою, щоб уникнути дезінформації.
Для початківців у OSINT це ідеальний приклад: ніяких складних програм — лише смартфон і бажання допомогти. Для просунутих — урок, як масштабувати краудсорсинг у закритому суспільстві. Проєкт публікував не просто «колона йде», а детальні звіти з координатами, типами техніки та напрямками руху.
Приклади ключових звітувань
Під час наступу на Київ «Гаюн» фіксував кожен ешелон, що йшов через Білорусь. Пізніше — перекидання «Вагнера», прильоти іранських дронів, будівництво польових аеродромів. Кожне повідомлення могло врятувати життя: українські військові та цивільні отримували попередження заздалегідь.
Вплив на війну та українське суспільство
У перші місяці вторгнення 90 % аудиторії каналу становили українці. Підписники перевищували 360 тисяч уже в квітні 2022-го, а до лютого 2023-го — понад півмільйона. Українські ЗМІ регулярно цитували «Гаюна», бо інформація була швидшою і точнішою за офіційні зведення.
Проєкт допомагав розуміти загрози з білоруського плацдарму: від можливого повторного наступу до ядерних ризиків. Литовське національне радіо та телебачення відзначало, що дані «Гаюна» рятували життя і цивільних, і військових. Білоруси, які ризикували, ставали частиною спільної боротьби — навіть не перетинаючи кордон.
Емоційно це було потужним мостом між народами. Коли в Україні лунало «дякуємо, Гаюн!», це звучало як визнання героїзму тих, хто стежив за лісом, повним чужинців.
Репресії режиму Лукашенка: від «екстремістського» до масових арештів
Уже 16 березня 2022 року МВС Білорусі визнало канал і чат «екстремістським формуванням». Силовики намагалися проникнути в мережу інформаторів: створювали фейкові профілі, пропонували «співпрацю». У грудні 2022-го навіть імітували знайомства в чат-ботах, щоб вивідати дані.
Але справжня буря почалася після зламу. 5 лютого 2025 року хтось скористався старою інвайт-лінкою і отримав доступ до чату бота. Мотолько визнав помилку і закликав людей видалити старі акаунти. 7 лютого проєкт офіційно припинив роботу.
Почалися масові затримання. До 2026 року правозахисники знають про 163–175 фігурантів «справи Гаюна», хоча реальна цифра може сягати 1500 осіб. Людей судили за статтею 361-4 КК РБ («сприяння екстремістській діяльності») — максимум 7 років. Докази? Лише ID Telegram і факт надсилання повідомлення.
Хронологія ключових подій
| Дата | Подія | Наслідки |
|---|---|---|
| Січень 2022 | Заснування проєкту | Початок моніторингу |
| 20 лютого 2022 | Запуск Telegram-каналу | Швидке зростання аудиторії |
| 16 березня 2022 | Визнання екстремістським | Початок переслідувань |
| 7 лютого 2025 | Зупинка роботи після зламу | Масові арешти |
| 2025–2026 | «Справа Гаюна» | Сотні затриманих |
Джерела даних: Вікіпедія, правозахисні звіти.
Затримання відбувалися по всій країні, особливо в Гомельській області. Судили «конвеєром», часто без реальних слідчих дій. Серед засуджених — спортсмени, лікарі, пастори. Антон Мотолько отримав заочний вирок у 20 років.
Спадщина Білоруського гаюна: уроки для майбутнього
Навіть закритий, проєкт продовжує жити в пам’яті. Він довів, що громадянський OSINT може бути ефективнішим за державні розвідки в умовах війни. Для початківців це натхнення почати з малого: фіксувати факти, перевіряти, ділитися. Для просунутих — сигнал, що безпека даних і анонімність критичні.
Білоруси, які писали в бот, стали героями невидимого фронту. Їхній ризик показав, що опір можливий навіть у найскладніших умовах. У 2026 році, коли «Гаюн» уже не оновлюється, його архіви та історії продовжують надихати нові ініціативи моніторингу.
Цей проєкт залишився в історії як приклад, коли лісовий дух справді захистив свій дім — не мечем, а тисячами уважних очей. І поки Білорусь залишається під подвійним тиском, дух Гаюна нагадує: порядок у лісі відновиться, коли люди не перестануть стежити.