Ракета Martlet, відома також як Lightweight Multirole Missile (LMM), — це компактна лазерно-наведена система, яка поєднує високу точність, швидкість понад 1,5 Маха та універсальність застосування на гелікоптерах, наземних платформах і безпілотниках. Її розробила британська компанія Thales для Королівського флоту, щоб доповнити важчі ракети типу Sea Venom у боротьбі з малими швидкісними цілями. Сьогодні Martlet вже встигла стати важливою частиною протидії роям дронів як у європейських навчаннях, так і на фронтах України.
Ця 13-кілограмова ракета довжиною 1,3 метра з бойовою частиною близько 3 кг здатна уражати безпілотні літальні апарати, надводні дрони, легку бронетехніку та навіть гелікоптери. Лазерне наведення по променю забезпечує стійкість до багатьох засобів радіоелектронної боротьби, а двоступеневий твердопаливний двигун гарантує швидкий розгін і маневреність на малих відстанях. Повна операційна готовність була оголошена у жовтні 2025 року після успішних випробувань у Великій Британії та Франції.
Велика Британія активно передає ракети Martlet Україні — спочатку сотні одиниць, а згодом замовила тисячі для посилення протиповітряної оборони проти російських дронових атак. Система інтегрована з пусковими установками RapidRanger та іншими платформами, що робить її гнучким інструментом для захисту критичної інфраструктури. У 2024 році з’явилися повідомлення про успішне застосування українськими підрозділами, зокрема збиття ударного гелікоптера Ка-52.
Історія створення ракети Martlet
Коріння Martlet сягають початку 2010-х, коли Міністерство оборони Великої Британії оголосило конкурс на легку керовану ракету в рамках програми Future Air-to-Surface Guided Weapon (Light). Потреба виникла через зростання загрози з боку малих швидкісних катерів та безпілотників у прибережних зонах, де важкі протикорабельні ракети виявлялися надмірними. Thales запропонувала перероблену версію своєї попередньої ракети Starburst, зберігши лазерне наведення по променю, яке добре працює проти цілей з низькою радіолокаційною помітністю.
Контракт на розробку та виробництво першої партії з 1000 ракет підписали у квітні 2011 року. Процес затягнувся через технічні доопрацювання та випробування, але вже у 2021 році досягли початкової операційної готовності. Повну готовність — Full Operating Capability — оголосили 18 жовтня 2025 року після серії успішних стрільб на полігонах Уельсу та під час навчань НАТО у Середземному морі. Під час цих випробувань екіпажі вертольотів Wildcat демонстрували точні ураження як повітряних, так і надводних цілей у денних і нічних умовах.
Назва походить від геральдичного птаха мартлета — символу з англійської геральдики, який ніколи не сідає. Цей образ точно передає суть ракети: вона постійно «в русі», готова до швидкого реагування на нові загрози. Паралельно Thales розробила безмоторний планерний варіант Fury (FreeFall LMM), який можна скидати з безпілотників або літаків для ураження цілей на відстані до 4 км з висоти 3000 метрів.
Технічні характеристики та особливості конструкції
Компактність — одна з головних переваг ракети Martlet. Вона легко поміщається в транспортні контейнери, а один вертоліт може нести значно більше таких ракет, ніж важчих аналогів. Двоступеневий твердопаливний двигун забезпечує швидкий старт і розгін до швидкості понад 1,5 Маха уже на перших секундах польоту. Мінімальна дальність пуску становить близько 400 метрів, максимальна — до 8 кілометрів залежно від платформи та умов.
| Параметр | Значення | Пояснення для початківців та фахівців |
| Маса | 13 кг | Легка, як невелика валіза; дозволяє перевозити велику кількість боєкомплекту та запускати з переносних установок |
| Довжина / Діаметр | 1,3 м / 76 мм | Компактна для інтеграції на вертольоти та дрони; крила розкриваються до розмаху 260 мм |
| Швидкість | понад 1,5 Маха | Швидкий перехоплювач дронів та катерів; важко ухилитися на малій дистанції |
| Дальність | 400 м — 8 км | Гнучкий діапазон: від близького бою до ураження цілей за межами прямої видимості з висоти |
| Бойова частина | 3 кг (осколково-фугасна або кумулятивна) | Універсальна: проти м’яких цілей (дрони) — осколки, проти легкої броні чи катерів — кумулятивний ефект; підрив лазерний або неконтактний |
| Наведення | Лазерне по променю (основне); можливі додаткові режими | Оператор тримає лазерну пляму на цілі; ракета автоматично коригує траєкторію. Стійке до багатьох видів перешкод, ефективне проти малопомітних цілей |
Система наведення заслуговує окремої уваги. Лазерне наведення по променю означає, що ракета не випромінює нічого сама — вона просто «слідує» за лазерним променем, який оператор тримає на цілі. Це знижує ймовірність виявлення та перехоплення сигналу противником. Для початківців це схоже на те, як дрон тримається в промені ліхтарика в темряві. Для фахівців важливо, що така схема добре працює в умовах задимлення, пилу чи проти цілей з низькою тепловою сигнатурою, де інфрачервоні головки самонаведення можуть давати збої.
Двоступеневий двигун дозволяє досягти високої швидкості за лічені секунди, що критично важливо при перехопленні маневрених дронів або швидкісних катерів на малій дистанції.
Платформи запуску та сценарії застосування
Універсальність ракети Martlet проявляється у широкому спектрі носіїв. Основна платформа для Королівського флоту — вертоліт AW159 Wildcat. Один борт може нести до 20 таких ракет на чотирьох точках підвіски, що дозволяє екіпажу тривалий час патрулювати та послідовно уражати кілька цілей без повернення на базу для перезарядки.
- Вертольоти Wildcat — основний носій для морських операцій. Ракети доповнюють важчу Sea Venom, створюючи збалансований арсенал від дронів до корветів.
- Наземні платформи — пускові установки RapidRanger, модернізовані бронемашини Stormer, переносні MANPADS-подібні комплекси. В Україні ці системи вже використовують для захисту об’єктів інфраструктури.
- Безпілотні літальні апарати — інтеграція на Schiebel Camcopter S-100, Hydra 400 та інші тактичні дрони. Легка вага дозволяє збільшити тривалість польоту та боєкомплект.
- Стаціонарні та корабельні установки — можлива інтеграція з артилерійськими системами калібру 30–40 мм, наприклад, Thales RAPIDfire.
Кожен сценарій має свої нюанси. На вертольоті оператор бачить ціль через оптику та тримає лазер, поки ракета летить. На землі екіпаж RapidRanger отримує дані від радара та швидко перенаводить установку. Така гнучкість робить Martlet ідеальним інструментом для асиметричних конфліктів, де противник використовує дешеві дрони масово.
Бойове застосування та реальні результати
У жовтні 2025 року під час навчань у Франції вертольоти Wildcat уразили чотири цілі — як повітряні дрони, так і надводні безпілотні катери — за день і ніч. Прямі влучання підтвердили високу точність і надійність системи навіть у складних метеоумовах. Це стало фінальним акордом перед оголошенням повної готовності.
В Україні ракети Martlet почали надходити ще у 2022–2023 роках у рамках британської допомоги. Сотні одиниць прибули з випередженням графіка. Пізніше Лондон замовив додаткові 5000 ракет у березні 2025 року та ще 1000 у лютому 2026-го, довівши загальний обсяг до близько 6000. Системи інтегрували з уже наявними RapidRanger. Українські підрозділи, зокрема 95-та окрема десантно-штурмова бригада, застосовували їх проти російських дронів та гелікоптерів. Є підтверджені повідомлення про збиття ударного Ка-52.
На Близькому Сході підрозділи RAF Regiment використовували Martlet у складі систем Rapid Sentry для перехоплення іранських дронів. За деякими оцінками, вдалося збити десятки цілей, захищаючи британські бази. Ці приклади показують: ракета ефективна не лише на навчаннях, а й у реальному бою проти сучасних загроз.
Переваги та порівняння з іншими системами
Головна сила Martlet — баланс між вартістю, вагою та ефективністю. У епоху, коли противник запускає рої дешевих дронів, дорогі зенітні ракети великої дальності економічно невигідні. Martlet дозволяє витрачати один недорогий боєприпас на одну загрозу, зберігаючи ресурси для серйозніших цілей.
| Система | Вага / Дальність | Наведення | Основна перевага Martlet |
| Martlet (LMM) | 13 кг / до 8 км | Лазер по променю | Універсальність + низька вартість + стійкість до перешкод |
| Starstreak HVM | ~14–20 кг / до 7 км | Лазерне + інфрачервоне | Простіша логістика та більший боєкомплект на платформі |
| Javelin (ATGM) | ~11–16 кг / до 4–5 км | Інфрачервоне самонаведення | Краще працює проти дронів та надводних цілей у складних умовах |
Порівняно з важчими ракетами Martlet виграє в масовості застосування. Порівняно з дешевими FPV-дронами — у швидкості реакції та гарантованому ураженні на більшій дистанції. Лазерне наведення залишається ефективним навіть тоді, коли тепловізійні головки «сліпнуть» від перешкод.
Економічний аспект та доступність
Вартість однієї ракети Martlet оцінюють у 50–71 тисячу фунтів стерлінгів залежно від комплектації та партії. Для порівняння — це значно дешевше за багато сучасних зенітних ракет великої дальності. Така ціна дозволяє проводити більше навчальних стрільб, накопичувати боєзапас і не економити на кожному пуску під час масованих атак дронів.
Для України це особливо важливо. Замість того щоб витрачати дорогі ракети на дешеві «Шахеди» чи «Ланцети», можна використовувати Martlet, зберігаючи ресурс для протидії крилатим ракетам чи балістиці. Інтеграція з уже наявними британськими пусковими системами спрощує логістику та навчання особового складу.
Майбутнє розвитку та роль у сучасних конфліктах
Thales продовжує вдосконалювати сімейство LMM. Планерний варіант Fury вже тестують для безпілотників. Тривають роботи з інтеграції на нові платформи, зокрема тактичні дрони та легкі бронемашини. У березні 2026 року Велика Британія оголосила про додаткові закупівлі для захисту баз на Близькому Сході від іранських дронів.
Експортні контракти теж розвиваються. Індія замовила партію на суму близько 350 мільйонів фунтів для своєї армії. Це не лише комерційний успіх, а й підтвердження довіри до системи. Для України відкривається перспектива локального виробництва пускових установок та елементів системи управління — такі домовленості вже обговорювалися в рамках великих пакетів допомоги.
У світі, де дрони стають масовою зброєю, а не екзотикою, ракета Martlet демонструє новий підхід: точність і доступність замість надмірної потужності. Вона дозволяє меншим силам ефективно протистояти технологічно сильнішому противнику, не виснажуючи бюджет та арсенали. Це саме той тип зброї, який змінює баланс на полі бою не гучними вибухами, а системною, продуманою ефективністю.