Невдачі Росії на фронті дедалі сильніше впливають на внутрішню ситуацію в країні. Війна, яку Кремль планував як швидку операцію, триває роками, а її наслідки відчутні навіть у Москві. На думку оглядача джерела Гідеона Рахмана, провал кампанії в Україні може поставити під загрозу владу Володимира Путіна.
Парад без техніки та обмеження в столиці
Один із показових моментів — парад 9 травня в Москві. Цьогоріч Кремль відмовився від масштабного показу танків і важкої техніки через ризик ударів дронів. Таким чином, армія Росії опинилася під загрозою навіть у власній столиці. Влада намагається ізолювати Москву та Санкт-Петербург від наслідків бойових дій, проте росіяни дедалі частіше стикаються з обмеженнями. Регулярно припиняють роботу аеропорти, відключають мобільний інтернет, фіксують напади на силовиків. Удари по нафтопереробних об’єктах призводять до зростання цін на пальне.
Ціна конфлікту для Росії виявилася колосальною. Нещодавно керівниця британської розвідки Енн Кіст-Батлер заявила про майже 500 тисяч загиблих росіян і значно більше поранених. Це очевидна загроза майбутньому країни, населення якої скорочувалося ще до війни. Росія воює в Україні довше, ніж Радянський Союз воював проти Німеччини в Другій світовій, і досі не захопила весь Донбас. У квітні російські війська навіть втратили частину територій.
Критика серед еліт і історичні паралелі
Один із важливих сигналів — поява критичних оцінок війни навіть у близькому до влади журналі. Автори поставили під сумнів можливість усунення нинішньої української влади без окупації всієї території України та закликали розглянути переговори. Подібні заяви свідчать про накопичення невдоволення серед частини російської еліти.
В історії Росії військові невдачі часто ставали каталізатором політичних змін. Поразка у війні з Японією 1905 року призвела до заворушень і конституційної монархії. Невдача в Першій світовій стала тлом для революції. Усунення Хрущова 1964 року пов’язане з Карибською кризою. Затяжна війна в Афганістані прискорила розпад СРСР. Невдача в Україні може призвести до падіння Путіна, якому зараз 73 роки. Масові протести чи традиційна політика навряд чи спрацюють, як показав досвід 2011–2012, 2019 та 2021 років. Озброєні структури мають більше шансів, однак заколот Пригожина 2023 року зазнав невдачі. Найімовірніший шлях — розкол еліт, коли критична маса людей вирішить, що війну треба завершити. Перешкоди на цьому шляху залишаються серйозними, проте дедалі очевидніше: те, що не може тривати вічно, рано чи пізно припиниться.