Микола Тищенко, відомий як «Коля Котлета», наразі перебуває в Києві і продовжує виконувати обов’язки народного депутата Верховної Ради IX скликання. Він працює в Святошинському районі столиці, бере участь у пленарних засіданнях і входить до складу депутатської групи «Відновлення України», куди приєднався 26 лютого 2026 року. Цей крок допоміг групі уникнути розпуску і зберіг її присутність у парламенті.
Станом на червень 2026 року Тищенко активно веде парламентську діяльність, публікує пости в соцмережах про допомогу виборцям, енергетичні проблеми та критику влади. Кримінальна справа за подіями червня 2024 року в Дніпрі триває в суді, але запобіжні заходи пом’якшено до особистого зобов’язання, тож нардеп має можливість працювати в Раді та спілкуватися з киянами.
Його присутність у політиці лишається помітною: від ресторанного бізнесу та телевізійної слави до мажоритарного мандата і численних скандалів. Тищенко — це приклад того, як бізнесмен і медіаперсонаж перетворився на постійного гравця українського політичного ландшафту.
Хто такий Микола Тищенко: шлях від ресторатора до політика
Микола Миколайович Тищенко народився 17 травня 1972 року в Києві. Він виріс на Оболоні, закінчив спеціалізовану школу №194 «Перспектива», а потім Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю інженер-механік. Паралельно пройшов військову кафедру і отримав звання лейтенанта запасу. Спорт завжди був частиною його життя — майстер спорту з дзюдо, а пізніше захоплення бодібілдингом і волейболом.
За фахом Тищенко ніколи не працював. Натомість у кінці 1990-х він різко змінив напрямок і занурився в ресторанний бізнес. Почав із невеликих закладів, а до 2000-х уже керував мережею «Світова карта», яка згодом стала «Козирною картою» та «Нашою картою». Заклади Тищенка стали частиною київського гастрономічного ландшафту — від елітних ресторанів до популярних місць для зустрічей. Саме тоді з’явилося прізвисько «Коля Котлета», яке міцно прилипло до нього через меню і медійний образ.
У 2000-х Тищенко став телевізійною зіркою. Участь у шоу «Ігри патріотів», «Цар гори», «Форт Байяр», а потім суддівство в «МастерШеф» і ведення «Ревізора» зробили його впізнаваним по всій країні. Він з’являвся на екранах як харизматичний, прямолінійний і трохи епатажний персонаж, який умів привертати увагу. Ця медійність стала трампліном у велику політику.
Політична кар’єра: від «Слуги народу» до незалежного статусу
У 2019 році Микола Тищенко вирішив спробувати себе в політиці. Він балотувався від партії «Слуга народу» по 219-му мажоритарному округу — Святошинський район Києва — і переміг з результатом понад 30% голосів. У парламенті швидко піднявся: став заступником голови фракції, заступником голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. Також очолював Київську та Закарпатську обласні організації партії.
Його стиль роботи поєднував яскраві медійні акції з парламентською рутиною. Тищенко брав участь у міжпарламентських групах, підтримував спортивні ініціативи як президент Київської федерації пляжного волейболу. Але вже в перші роки з’явилися перші конфлікти. У січні 2023 року його виключили з партії та фракції «Слуга народу» через поїздку до Таїланду під час повномасштабного вторгнення. Цей епізод став символом для багатьох — відпочинок депутата в той час, коли країна воювала.
Після виключення Тищенко залишився позафракційним нардепом. Він продовжував працювати по округу, організовував допомогу, проводив зустрічі з киянами. У лютому 2026 року приєднання до групи «Відновлення України» (переважно колишні члени ОПЗЖ) стало новим поворотом. Цей крок не лише врятував групу від розпуску, а й дав Тищенку нову платформу для парламентської діяльності.
Головні скандали, які супроводжують кар’єру
Політичний шлях Тищенка рясніє гучними історіями. Ще до війни він відкрито критикував Революцію Гідності, називав її «підривом засад держави» і, за деякими даними, підтримував антимайданні акції. У 2019 році під час виборів фіксували випадки підкупу виборців. Під час карантину 2020-го влаштував гучне святкування в готелі, що викликало обурення.
У 2023 році спалахнули історії з бронежилетами, які нібито виявилися неякісними, і тендерами, де фігурували близькі до нього особи. Поїздки за кордон під час війни тільки підігріли негатив. Але найрезонанснішим став інцидент червня 2024 року в Дніпрі. Саме він став причиною кримінальної справи, яка й досі триває.
Тищенко завжди відповідав на звинувачення жорстко: називав їх провокаціями, тиском і політичним переслідуванням. Його прихильники бачать у ньому людину, яка не боїться говорити правду і допомагає простим людям. Критики — епатажного політика, який використовує медійність для власних інтересів.
Інцидент у Дніпрі: хронологія справи 2024–2026 років
20 червня 2024 року в Дніпрі стався конфлікт за участі Миколи Тищенка та колишнього військового Дмитра Мазохи. За матеріалами ДБР, група осіб за вказівкою нардепа нібито незаконно позбавила волі 33-річного чоловіка, який перебував на вулиці з дитиною. Підозра — за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України (незаконне позбавлення волі).
Спочатку Тищенка відправили під цілодобовий домашній арешт у київській квартирі з електронним браслетом. Згодом запобіжний захід пом’якшували: спочатку до нічного арешту, потім до особистого зобов’язання. У 2025–2026 роках він періодично з’являвся на засіданнях суду в Дніпрі, іноді онлайн, іноді особисто. Охоронець Тищенка визнав провину і співпрацює зі слідством.
Сам нардеп стверджує, що став жертвою провокації під час рейду на ботоферму. Справа досі в суді Бабушкінського району Дніпра, але обмеження на пересування зняті, і Тищенко може виконувати депутатські повноваження.
| Дата | Подія | Наслідки |
|---|---|---|
| 17.05.1972 | Народження в Києві | Початок біографії |
| 2019 | Обрання нардепом від «Слуги народу» | Мажоритарний округ 219 |
| Січень 2023 | Виключення з партії | Через поїздку в Таїланд |
| 20.06.2024 | Інцидент у Дніпрі | Кримінальна справа |
| 26.02.2026 | Приєднання до групи «Відновлення України» | Збереження депутатської групи |
Джерело даних: портали парламентських новин та офіційні досьє нардепів.
Чим займається Тищенко у 2026 році
Сьогодні Микола Тищенко — активний учасник парламентського життя. Він працює в Комітеті з питань транспорту та інфраструктури, бере участь у голосуваннях, ініціює запити. У соцмережах регулярно з’являються пости про допомогу киянам: від вирішення комунальних питань до підтримки під час блекаутів. Його YouTube-канал «ТИЩДЕНЬ» продовжує виходити, а Instagram і Facebook — інструменти прямого спілкування з виборцями.
Нардеп залишається президентом Федерації пляжного волейболу Києва і підтримує спортивні проєкти. Благодійний фонд імені Миколи Тищенка організовує допомогу, особливо в умовах війни. Навіть під час судових перипетій він знаходить час для зустрічей з людьми зі свого округу.
Його стиль не змінився: яскраві заяви, прямі звернення, іноді провокаційні коментарі. У Раді він попереджав, що «стежитиме» за колегами, які не голосують. Для одних це виглядає як турбота про дисципліну, для інших — як тиск.
Публічний образ і місце в українській політиці
Тищенко — один із тих політиків, яких важко ігнорувати. Для частини киян він залишається «своїм» — ресторатором, який знає, як працюють бізнес і люди на місцях. Для інших — втіленням старої політичної культури з гучними скандалами і медійними ходами. Його перехід до групи «Відновлення України» викликав хвилю обговорень: хтось бачить у цьому прагматизм, хтось — політичну гру.
У 2026 році, коли країна продовжує боротися за майбутнє, такі фігури, як Тищенко, демонструють, наскільки складним і суперечливим лишається український політичний простір. Він не зник із радару, продовжує працювати, спілкуватися з людьми і відстоювати свою позицію.
Його історія — це не просто «де зараз», а постійний рух між бізнесом, медіа, парламентом і судовими залами. І поки справа в Дніпрі триває, а парламентська робота кипить, Микола Тищенко лишається одним із найяскравіших і найбільш обговорюваних нардепів сучасної України.