MALD для України перетворився на важливий інструмент Повітряних сил, який дозволяє проривати багатошарову російську протиповітряну оборону під час глибоких ударів. Ці компактні авіаційні ракети-приманки американського виробництва імітують реальні повітряні цілі, змушуючи ворожі радари активуватися, витрачати дорогі ракети-перехоплювачі та розкривати свої позиції. З 2023 року технологія пройшла шлях від перших уламків на окупованих територіях до офіційної демонстрації на винищувачах Су-27 у 2025 році.
Українські інженери та пілоти адаптували західні боєприпаси до радянських платформ МіГ-29 і Су-27, створивши ефективну синергію з крилатими ракетами Storm Shadow, SCALP-EG та протирадіолокаційними ракетами AGM-88 HARM. MALD діє як «перша хвиля» — приманка, що відволікає увагу, тоді як реальні боєприпаси проходять до цілей з вищою ймовірністю успіху. Ця комбінація демонструє, як точна інтеграція сучасних технологій з наявними літаками посилює ударний потенціал навіть за обмежених ресурсів.
Станом на середину 2026 року MALD залишається частиною тактики далеких авіаційних ударів, допомагаючи зберігати літаки та екіпажі, одночасно підвищуючи ефективність кожного запуску крилатих ракет. Технологія підкреслює українську здатність швидко опановувати та адаптувати західні системи в реальних бойових умовах.
Що таке MALD і як працює ця технологія
MALD (Miniature Air-Launched Decoy), або ADM-160 — це мініатюрна авіаційна ракета-приманка, розроблена для придушення та дезорганізації ворожої протиповітряної оборони. Вона не несе бойової частини для ураження наземних цілей, натомість імітує політ і радіолокаційну сигнатуру реальних літаків чи крилатих ракет. Після запуску з літака складає крила розгортаються, вмикається турбореактивний двигун, і пристрій летить за заздалегідь запрограмованим маршрутом з можливістю до 100 точок повороту.
Система Signature Augmentation Subsystem (SAS) посилює радіолокаційне відлуння, роблячи маленьку ракету схожою на великий бомбардувальник або винищувач на екранах ворожих радарів. Це змушує розрахунки ППО реагувати — вмикати радари, запускати ракети-перехоплювачі. Деякі варіанти, зокрема MALD-J, додатково здатні створювати активні перешкоди радарам раннього попередження.
Для початківців це можна уявити як «електронного привида» в небі: він летить туди, куди міг би летіти справжній ударний літак, привертає вогонь на себе і зникає, не завдаючи шкоди, але виснажуючи оборону. Для просунутих читачів важливо розуміти, що політ відбувається на висотах до 12 000+ метрів зі швидкістю близько 0,9 Маха, з можливістю барражування над районом цілі. Дальність польоту перевищує 900 км, що дозволяє використовувати приманку на значній відстані від лінії фронту.
Історія створення та розвиток програми MALD
Програма розпочалася в середині 1990-х у США за ініціативи DARPA як недорогий засіб придушення ворожої ППО. Початкова версія ADM-160A від Teledyne Ryan мала проблеми з дальністю та тривалістю польоту, тому її скасували у 2002 році. Компанія Raytheon отримала контракт на вдосконалену версію ADM-160B, яка отримала потужніший двигун Pratt & Whitney TJ-150, кращу аеродинаміку та значно більшу дальність.
Пізніше з’явився варіант MALD-J з функціями активного глушіння радарів та каналом передачі даних для корекції польоту в реальному часі. Виробництво та інтеграція тривали роками: перші поставки до Повітряних сил США — близько 2010 року, а до 2015-го вартість одного виробу стабілізувалася на рівні сотень тисяч доларів. Технологія пройшла випробування на різних носіях — від F-15 і F-16 до B-52 та навіть безпілотників MQ-9 Reaper.
Україна отримала доступ до цієї технології без гучних офіційних заяв. Перші підтвердження з’явилися у травні 2023 року, коли уламки ADM-160B виявили після ударів по Луганську. Російська пропаганда тоді приписувала удари виключно Storm Shadow, але маркування на уламках вказало на американську приманку. У грудні 2023-го нові уламки знайшли на Херсонщині — вже у контексті підтримки крилатих ракет.
Інтеграція MALD на МіГ-29 та Су-27: український інженерний виклик
Радянські винищувачі не мали нативної підтримки сучасних західних боєприпасів — бракувало цифрової шини даних та вбудованого GPS. Українські спеціалісти вирішили цю проблему через спеціальні адаптовані пилони. Саме на внутрішніх підкрильних точках підвішують MALD, використовуючи ті самі вузли, що й для французьких бомб Hammer чи американських JDAM-ER.
Пілони передають точні координати запуску, компенсуючи відсутність сучасної авіоніки. Це дозволяє попередньо програмувати маршрут приманки на землі або перед вильотом. У травні 2024 року з’явилися фото МіГ-29 з парою MALD під крилами. А у серпні 2025-го Повітряні сили України опублікували відео, де Су-27 демонструє підвіску цих приманок поряд із ракетами класу «повітря-повітря».
Пілоти в тому відео прямо говорять: приманки «беруть на себе основний удар протиповітряної оборони», відволікаючи її, поки інші групи запускають Storm Shadow або SCALP. Така адаптація — приклад швидкої інженерної кмітливості, коли наявні платформи отримують нові можливості без повної заміни парку.
Тактика застосування: синергія приманки, перешкоди та удару
Застосування MALD рідко буває ізольованим. Найефективніша схема виглядає так:
- MALD запускають першим або паралельно — він летить помітним маршрутом, імітує велику ціль і змушує російські радари працювати на повну потужність.
- Одночасно або з невеликою затримкою йдуть протирадіолокаційні ракети HARM, які фіксують випромінювання радарів і знищують їх.
- Коли ППО пригнічена або відволічена, запускають крилаті ракети Storm Shadow / SCALP-EG низьким профілем польоту до захищених цілей — командних пунктів, складів, логістичних вузлів.
Така комбінація змушує противника витрачати дорогі зенітні ракети на фіктивні цілі, одночасно розкриваючи позиції для відповідного удару. MALD може барражувати над районом, продовжуючи імітувати загрозу навіть після проходу основної ударної групи.
Українські пілоти підкреслюють, що приманки дають шанс реальним боєприпасам «прослизнути» крізь щільну оборону. Кожен вдалий прорив економить не тільки дорогі крилаті ракети, а й життя екіпажів, які не змушені ризикувати ближчим підходом до цілі.
Стратегічне значення та реальний вплив на війну
MALD для України — це не просто ще один боєприпас. Він символізує перехід від «масованого» до «розумного» використання авіації. У ситуації, коли Повітряні сили мають обмежену кількість сучасних платформ і мусять берегти кожний літак, приманки дозволяють підвищити ефективність кожного вильоту в рази.
Витрати на одну MALD значно нижчі за втрату реальної крилатої ракети чи літака. Водночас кожна успішно «відведена» російська ракета-перехоплювач — це ресурс, якого в окупантів стає менше. Технологія особливо цінна для ударів по глибоких тилах — Криму, Донецьку, Луганську, де ППО традиційно щільніша.
Технічні характеристики та порівняння варіантів
Ось ключові параметри основної версії, яку використовують українські Повітряні сили:
| Параметр | ADM-160B (MALD) | Примітка для України |
|---|---|---|
| Вага | близько 127 кг | Легко інтегрується на МіГ-29 та Су-27 |
| Довжина | 2,86 м | Компактна для підвіски |
| Розмах крил | 1,7 м (розгорнуті) | Складаються для транспортування |
| Дальність польоту | до 930 км | Дозволяє глибокі місії |
| Швидкість | 0,9 Маха | Схожа на крилаті ракети |
| Двигун | Pratt & Whitney TJ-150 | Турбореактивний, надійний |
| Навігація | GPS + інерційна | Запрограмована перед пуском |
Версія B, яку підтверджено в Україні, є пасивною приманкою. Більш просунутий MALD-J з активним глушінням наразі не зафіксовано в ЗСУ, але принцип роботи залишається спорідненим.
Переваги та обмеження технології в українських реаліях
Переваги очевидні:
- Відволікання ворожої ППО без ризику для пілотів реальних ударних груп.
- Можливість барражування та тривалої імітації загрози.
- Сумісність з уже наявними адаптованими пілонами.
- Відносно низька вартість порівняно з втратою дорогої крилатої ракети.
Обмеження теж присутні: приманка одноразова, потребує точного програмування маршруту, а її ефективність залежить від того, наскільки добре ворожі радари «купуються» на імітацію. Крім того, кожна MALD — це ресурс, який треба доставляти та обслуговувати.
Українські фахівці навчилися максимально використовувати сильні сторони технології, поєднуючи її з іншими засобами. Це дає змогу досягати результатів навіть за умови, що кількість сучасних літаків і боєприпасів обмежена.
Майбутнє MALD для України та еволюція повітряної тактики
Станом на 2026 рік немає публічних даних про нові великі партії MALD, але технологія вже міцно увійшла в арсенал. Можливе подальше розширення інтеграції — як на наявні платформи, так і на перспективні західні літаки, які Україна отримує.
Паралельно розвивається власна українська індустрія дронів-приманок та засобів радіоелектронної боротьби. MALD став каталізатором: показав, що навіть старі радянські винищувачі можуть стати носіями високотехнологічних західних систем після правильної адаптації.
Цей досвід формує нову парадигму — не кількість платформ, а якість їхнього оснащення та гнучкість тактики. Приманки, що змушують противника «стріляти в тінь», а реальні удари проходять крізь проломи в обороні, — саме той інструмент, який продовжує змінювати баланс у небі над Україною. Розмова про такі технології триває, бо кожна нова інтеграція та кожен вдалий прорив відкриває наступні можливості.