Сталін планував захопити Гельсінкі за два тижні. Натомість країна з 3,7 мільйона жителів стримувала армію держави з 170 мільйонами населення цілих 105 днів. Цей епізод стал одним із найяскравіших прикладів у військовій історії.
Перевага в цифрах і несподівані фактори
На старті фінські війська поступалися втричі за особовим складом, у вісімдесят разів — за танками, удесятеро — за літаками та вп’ятеро — за артилерією. Фіни мали лише 32 танки проти 2500 радянських. Однак радянські планувальники не врахували екстремальних морозів до −43 °C та традиційну фінську тактику малих лижних підрозділів.
Радянські солдати отримали коричневу форму, помітну на снігу, і рухалися щільними колонами по вузьких дорогах. Фіни застосовували тактику «мотті»: оточували ворожі колони та поступово їх знищували.
Сімо Хяюхя: фермер із 500 влученнями
Найвідомішим фінським снайпером став 34-річний фермер Сімо Хяюхя. За 100 днів він вів вогонь із прихованих позицій, використовуючи гвинтівку без оптики. Фінські джерела фіксують від 219 до 505 підтверджених уражень. Після поранення в щелепу 6 березня 1940 року він вижив і дожив до 96 років.
У територіальному плані Фінляндія поступилася 11 % земель за Московським договором 13 березня 1940 року. Проте країна зберегла суверенітет і армію. Радянський Союз втратив від 130 до 180 тисяч солдатів, був виключений із Ліги Націй і показав слабкість Червоної армії, що вплинуло на плани нацистської Німеччини.