Нові законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді 13 травня 2026 року, встановлюють чіткі механізми звільнення військовослужбовців після 24 місяців безперервної служби за умови участі в бойових діях не менше трьох місяців. Вони також вводять поняття базових циклів служби тривалістю 24 місяці кожен і передбачають максимум два такі цикли з правом вибору між продовженням служби за контрактом або демобілізацією. Окремо документи закріплюють державні гарантії реінтеграції ветеранів — від безкоштовної освіти та медицини до психологічної підтримки та допомоги з працевлаштуванням. Ці кроки стали відповіддю на багаторічне очікування суспільства та армії, де втома від безстрокової служби накопичувалася роками.
Ініціативи з’явилися після травневого анонсу Президента України про посилення контрактної системи та початок поетапного звільнення мобілізованих на основі часових критеріїв. Вони не передбачають масової одномоментної демобілізації, а створюють передбачувані правила, які мають зберегти боєздатність ЗСУ та дати надію тисячам родин. Водночас їх ухвалення вимагатиме вирішення складних питань верифікації бойового досвіду, заміщення особового складу та фінансування reintegration-програм.
Законопроект про демобілізацію №15233 та №15234 пропонують не просто цифри в законі, а цілісну модель, де служба набуває чітких рамок, а повернення до цивільного життя — реальних інструментів підтримки. Це спроба поєднати військову необхідність з людською справедливістю в умовах тривалої війни.
Історичний контекст: чому питання демобілізації набуло гостроти саме у 2026 році
Чотири роки повномасштабного вторгнення перетворили службу для багатьох на безкінечний марафон без фінішної стрічки. Мобілізовані 2022 року вже пройшли десятки місяців у найгарячіших точках, а законодавство досі не давало їм чіткого орієнтира, коли можна буде повернутися до родини та цивільного життя. У 2024 році норму про демобілізацію вилучили з оновленого закону про мобілізацію, щоб не послаблювати фронт раптовим відтоком сотень тисяч людей. Обіцянки підготувати окремий документ лунали неодноразово, але процес затягувався.
До травня 2026 року ситуація залишалася напруженою: воєнний стан продовжували кожні 90 днів, а строки служби визначалися лише указом Президента та поточними потребами оборони. Це створювало психологічний тиск на військових і їхні родини, де діти зростали без батьків, а батьки старіли в окопах. Економіка тилу також відчувала брак робочих рук, особливо в галузях, де потрібні навички, набуті на фронті.
Саме в цей момент з’явився політичний імпульс для системних змін. Замість одноразового рішення, яке могло б викликати хаос, законодавці обрали шлях поетапних механізмів. Це дозволило врахувати як інтереси безпеки держави, так і накопичену втому суспільства.
Травневий анонс Президента та старт реформи контрактної системи
1 травня 2026 року Президент Володимир Зеленський публічно доручив Міністерству оборони та Генеральному штабу посилити контрактну складову Сил оборони. Мета — забезпечити визначені терміни служби та можливість поетапного звільнення тих, хто був мобілізований раніше, на основі чітких часових критеріїв. Заява прозвучала на тлі ширшої реформи, що включала підвищення грошового забезпечення та обговорення параметрів з бойовими командирами.
Цей сигнал став каталізатором для депутатських ініціатив. Уже за два тижні у Верховній Раді зареєстрували пакет документів, серед яких два ключові — про демобілізацію та реінтеграцію, а також про поетапну модель служби. Вони не суперечать анонсу глави держави, а конкретизують його в законодавчій площині. Контракти з фіксованими термінами розглядаються як місток між старою системою та новою, де служба стає передбачуваною.
Законопроект №15233: право на звільнення після 24 місяців та державні гарантії ветеранам
Документ пропонує ухвалити окремий Закон України «Про демобілізацію та реінтеграцію військовослужбовців» і внести зміни до глави XII Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Основна новація — нова підстава для звільнення під час дії воєнного стану.
Військовослужбовець отримує право на звільнення після 24 місяців безперервної військової служби, якщо не менше трьох місяців з цього періоду він безпосередньо брав участь у бойових діях або заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та державних інтересів у зв’язку з агресією РФ.
Участь у бойових діях має бути підтверджена в районах ведення бойових дій, на тимчасово окупованих територіях, між позиціями Сил оборони та військ агресора або навіть на території держави-агресора. Це не абстрактна вимога — вона враховує реалії сучасної війни, де «бойовий досвід» означає конкретні ризики та навантаження.
Окремий блок присвячено реінтеграції. Держава гарантує ветеранам війни:
- безкоштовне здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти за обраним фахом;
- безкоштовну медичну допомогу будь-якого виду;
- безкоштовний доступ до програм психологічної реабілітації за власним вибором;
- допомогу в працевлаштуванні, включаючи перепідготовку та підвищення кваліфікації;
- доступ до програм соціальної адаптації.
Ці гарантії покликані вирішити проблеми, з якими стикаються демобілізовані: втрата цивільних навичок, психологічні травми, складнощі з працевлаштуванням у мирній економіці. Без системної підтримки навіть коротка служба може перетворитися на довге повернення до нормального життя.
Законопроект №15234: поетапна модель з базовими циклами служби
Другий документ вводить нову термінологію — «базовий цикл військової служби». Кожен такий цикл триває 24 місяці і зараховується лише за умови, що військовослужбовець не менше трьох місяців безпосередньо брав участь у бойових діях або оборонних заходах у визначених зонах. Максимальна кількість базових циклів — два, якщо інше не передбачено контрактом.
Після проходження двох базових циклів військовослужбовець набуває право на продовження служби шляхом укладання контракту або на демобілізацію.
Така конструкція уникає ризиків одномоментного масового звільнення. Замість того щоб усі, хто відслужив певний строк, покинули лави одночасно, модель розподіляє процес у часі. Це дає командуванню можливість планувати ротації та набір нових контрактників. Одночасно це створює для військового чіткий горизонт: два цикли — і вибір за тобою.
Порівняння двох підходів: що спільного і в чому відмінності
| Аспект | Законопроект №15233 | Законопроект №15234 |
|---|---|---|
| Основний механізм | Право на звільнення після 24 місяців безперервної служби + 3 місяці бойового досвіду | Два базові цикли по 24 місяці з правом вибору після їх завершення |
| Умова бойової участі | Не менше 3 місяців у визначених зонах | Не менше 3 місяців у визначених зонах для зарахування циклу |
| Реінтеграція | Детальні державні гарантії (освіта, медицина, психологічна допомога, працевлаштування) | Не деталізує окремо, фокус на моделі служби |
| Гнучкість | Пряма підстава для звільнення | Вибір між демобілізацією та контрактом після двох циклів |
Обидва документи доповнюють один одного. Перший дає конкретне право на звільнення вже зараз для тих, хто відповідає критеріям, другий створює довгострокову архітектуру служби, де демобілізація стає логічним завершенням певного етапу.
Реінтеграція ветеранів: від психологічної реабілітації до нового фаху
Звільнення зі служби — це лише початок нового етапу. Багато військових після років на фронті стикаються з «цивільним шоком»: зміна ритму життя, втрата бойового братства, необхідність шукати роботу в умовах, коли ринок праці змінився. Гарантії, прописані в законопроекті №15233, намагаються закрити ці прогалини системно.
Безкоштовна освіта дозволяє перекваліфікуватися — від IT-курсів до отримання повноцінної вищої освіти. Медична допомога включає не лише лікування поранень, а й повний спектр послуг. Психологічна реабілітація стає доступною без черг і бюрократії. Програми працевлаштування поєднують перепідготовку з підтримкою роботодавців, які готові наймати ветеранів.
Такий підхід важливий не лише для самих військових. Він впливає на суспільство загалом: успішна реінтеграція зменшує навантаження на соціальні служби, повертає кваліфіковані кадри в економіку та знижує ризики соціальної напруги. Країни, які пройшли тривалі конфлікти, добре знають ціну ігнорування ветеранських питань.
Виклики впровадження: як зберегти баланс між справедливістю та обороноздатністю
Будь-яка система демобілізації під час війни несе ризики. Якщо одночасно звільниться велика кількість досвідчених бійців, підрозділи можуть втратити боєздатність. Тому модель з циклами та поступовістю виглядає обережнішою. Проте залишаються питання практичної реалізації.
Верифікація трьох місяців бойової участі вимагатиме чітких механізмів фіксації — від наказів до свідчень. Заміщення особового складу потребує активного набору за контрактами, можливо — з ширшим залученням іноземних добровольців та посиленням мотиваційних пакетів. Фінансування reintegration-програм ляже додатковим тягарем на бюджет у час, коли ресурси розподіляються між фронтом та тилом.
Комітети Верховної Ради вже почали розгляд документів. Головний — з питань національної безпеки, оборони та розвідки — разом із соціальним, бюджетним та антикорупційним. Це означає, що в процесі доопрацювання можливі уточнення та компроміси.
Що далі: перспективи ухвалення та роль контрактної служби
Станом на середину червня 2026 року законопроекти перебувають на етапі розгляду в комітетах. Їхня доля залежатиме від позиції військового командування, уряду та депутатського корпусу. Паралельно триває робота над посиленням контрактної системи — з чіткими термінами, підвищеними виплатами та можливістю ротацій. Ці елементи можуть стати «подушкою безпеки» під час переходу до нових правил.
Для тисяч військовослужбовців та їхніх родин поява таких документів уже є знаком, що держава чує їхній запит на передбачуваність. Навіть якщо фінальна редакція відрізнятиметься від першої, сам факт реєстрації та публічного обговорення змінює атмосферу. Служба перестає бути «до перемоги в невизначеному майбутньому» і набуває обрисів з конкретними етапами.
Реальність 2026 року полягає в тому, що жоден закон не скасує потреби в сильній армії. Але він може зробити цю службу більш людяною — з чіткими правилами, гідними гарантіями та шансом на повернення до мирного життя для тих, хто віддав їй роки. Подальший розвиток подій покаже, наскільки швидко та ефективно ці ідеї втіляться в життя.