У багатьох українських селах і містечках зима досі асоціюється з димом з труб і запахом свіжої деревини. Коли російські удари по енергетиці залишили тисячі домогосподарств без світла й тепла, дрова знову стали не просто паливом, а справжнім порятунком. Саме тоді в інформаційному просторі з’явилася фраза про те, що Верховна Рада дозволила збирати дрова. Насправді парламент ухвалив інший документ — той, що посилював контроль, — і він так і не набрав чинності. Натомість реальний механізм спрощеного доступу до лісових залишків запровадив Кабінет Міністрів ще влітку 2024 року, і цей порядок діє досі.
Цей крок став відповіддю на гостру потребу прифронтових громад, де люди часто не мають змоги купити дорогу деревину чи чекати черги в лісгоспах. Постанова № 861 дала можливість безкоштовно збирати порубкові рештки — гілки, верхівки та інші залишки після офіційної заготівлі — але лише в чітко визначених місцях, за безпечних умов і без використання бензопил. Для решти країни правила залишилися суворими: деревина — це державний ресурс, і її заготівля вимагає спеціального дозволу.
У цій статті ми розберемо, хто насправді може скористатися спрощеною процедурою, як легально заготовити дрова в будь-якому регіоні, які штрафи діють сьогодні та чому дотримання правил захищає не лише гаманець, а й сам ліс.
Міф про «дозвіл Верховної Ради» та що сталося насправді
Восени 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9665, який у народі швидко охрестили «законом про дрова». Документ посилював відповідальність за незаконний обіг деревини — зберігання, перевезення та продаж без документів, що підтверджують легальне походження. За значні обсяги передбачалися штрафи та навіть позбавлення волі до семи років. Суспільство сприйняло це як пряму загрозу звичайним родинам, які складають дрова на зиму біля хати.
Насправді автори законопроєкту наголошували, що норми спрямовані проти «чорних лісорубів» і незаконних пилорам, а не проти побутових запасів. Проте формулювання викликали паніку. Президент Володимир Зеленський документ не підписав, і станом на 2026 рік він так і залишився на папері. Діють старі правила Лісового кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення.
Паралельно з парламентськими дебатами Уряд у липні 2024 року прийняв постанову № 861, яка реально спростила доступ до дров для мешканців прифронтових територій. Саме цей документ, а не рішення парламенту, став основою для безкоштовного збору порубкових решток. Багато людей плутають два різні рішення, тому й народилася легенда про «дозвіл Верховної Ради».
Хто і де може збирати дрова безкоштовно: деталі постанови № 861
Постанова Кабінету Міністрів № 861 від 30 липня 2024 року (з подальшими оновленнями) діє на період воєнного стану та ще шість місяців після його скасування. Вона дозволяє мешканцям територіальних громад, які входять або входили до переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих, самостійно збирати порубкові рештки для опалення власних домогосподарств.
Важливо розуміти: збирати можна лише залишки після офіційної заготівлі лісгоспами — гілки, сучки, верхівки. Рубати живі дерева, навіть сухостій, або використовувати бензопили та електропили заборонено. Збір можливий тільки на спеціально визначених ділянках, у безпечний час і за рішенням Ради оборони області. Лісівники щомісяця подають переліки таких ділянок, а обласна влада затверджує дні та години збору.
Перевірити, чи потрапляє ваша громада під дію постанови, можна за актуальним наказом Міністерства розвитку громад та територій. Перелік оновлюється регулярно — востаннє зміни вносили на початку 2026 року для Донецької, Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської областей. Якщо ваша територія в списку і Рада оборони дала дозвіл — можна йти з рукавичками та кошиком чи мішками. У всіх інших випадках діє загальний порядок.
Загальні правила заготівлі дров в Україні: чому просто так у ліс не підеш
Лісовий кодекс України чітко розділяє загальне і спеціальне використання лісових ресурсів. До загального належать ягоди, гриби, лікарські трави та дрібні гілочки діаметром до кількох сантиметрів. Усе, що стосується стовбурів, великих гілок чи сухостою, — це спеціальне використання. Для нього потрібен лісорубний квиток.
Без цього документа навіть збір повалених дерев або сухостою вважається порушенням. Лісівники пояснюють: сухостій виконує важливу екологічну роль — слугує домом для комах, птахів і дрібних тварин, а також утримує вологу в ґрунті. Масовий збір без контролю може порушити баланс лісової екосистеми.
Тому в більшості регіонів єдиний легальний шлях — звернутися до місцевого лісництва або оформити квиток через застосунок «Дія». Там можна подати заяву, сплатити збір і отримати дозвіл на конкретну ділянку та обсяг. Це захищає і ліс, і людину від несподіваних перевірок.
Порівняння правил: де можна збирати вільніше, а де — ні
| Аспект | Звичайні території | Прифронтові території (за постановою № 861) |
|---|---|---|
| Що дозволено збирати | Тільки з лісорубним квитком (стовбури, великі гілки) | Порубкові рештки (гілки, верхівки) без квитка |
| Плата | Нормативний збір до місцевого бюджету | Безкоштовно |
| Інструменти | Залежить від дозволу (часто ручний або механізований) | Тільки ручний збір, без бензопил |
| Умови | Будь-який час року за наявності квитка | Тільки безпечні умови, за рішенням Ради оборони області |
| Хто може | Будь-який громадянин з оформленим дозволом | Мешканці відповідних територіальних громад для власних потреб |
Джерело даних: офіційний портал Кабінету Міністрів України та сайт Верховної Ради України (актуально на 2026 рік).
Як легально заготовити дрова в будь-якому регіоні: покрокова інструкція
- Зверніться до найближчого лісництва або перевірте можливість оформлення через «Дію». Там вам підкажуть, чи є вільні ділянки для заготівлі дров.
- Подайте заяву з паспортом та ідентифікаційним кодом. У «Дії» процес максимально спрощений — кілька кліків і рахунок на оплату.
- Оплатіть нормативний збір. Сума залежить від породи дерева, обсягу та регіону, але зазвичай це кілька сотень гривень за кубометр.
- Отримайте лісорубний квиток — це ваш головний документ. Він визначає ділянку, строки, обсяг і правила очищення території.
- Заготовлюйте дрова тільки в межах дозволеного. Після завершення робіт повідомте лісництво для перевірки.
Багато родин комбінують два підходи: купують частину дров у лісгоспу з документами, а в прифронтових районах, де діє постанова, збирають рештки власноруч. Це дозволяє заощадити й отримати якісне паливо.
Штрафи та відповідальність: що загрожує порушникам сьогодні
Оскільки «закон про дрова» не набрав чинності, діють норми Лісового кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення. За самовільну заготівлю або вивезення деревини без документів передбачені штрафи — зазвичай від кількох сотень до кількох тисяч гривень залежно від обсягу та повторності. У випадках значної шкоди лісам можлива кримінальна відповідальність.
На практиці перевірки найчастіше стосуються комерційних обсягів або підозрілих перевезень великими партіями. Для однієї-двох машин дров на зиму для власної хати проблеми виникають рідко, якщо людина може пояснити походження. Проте ризикувати не варто: краще мати квиток або чек від лісгоспу. Це і спокійніше, і чесніше перед державою та природою.
Екологічний бік питання: чому правила захищають ліс
Збір порубкових решток за постановою № 861 — це не просто допомога людям, а й користь для лісу. Залишені після рубки гілки створюють додаткове паливо для лісових пожеж, особливо в сухі роки. Їх своєчасне прибирання знижує пожежну небезпеку. Крім того, розкладання великих обсягів решток може закислювати ґрунт і заважати природному поновленню.
У той же час повна заборона на будь-який збір сухостою теж не ідеальна. Ліс — це не музей, а жива система, яка потребує розумного господарювання. Саме тому держава й запровадила контрольовані механізми: і для прифронтових громад, і для звичайних громадян через квитки. Баланс між потребами людей і здоров’ям лісу — головне завдання, яке стоїть перед лісівниками сьогодні.
Практичні поради: як зробити заготівлю дров ефективною та безпечною
Якщо ви маєте право збирати порубкові рештки, беріть з собою міцні рукавички, міцні мішки або сітки та візок — ручна праця в лісі втомлює. Працюйте групами: це і безпечніше, і швидше. Обов’язково перевіряйте місцевість на наявність вибухонебезпечних предметів — у прифронтових районах це не формальність.
Після збору дрова потрібно правильно просушити. Найкраще складати їх у дров’яник з хорошою вентиляцією, захищеним від дощу. Дубові та грабові дрова горять довше і дають більше жару, сосна та вільха швидше розгораються, але й швидше прогорають. Змішуйте породи — так опалення буде рівномірним.
Для тих, хто не потрапляє під дію постанови № 861, альтернатив — купівля готових дров у сертифікованих постачальників або оформлення квитка. Деякі громади організовують централізовані закупівлі для малозабезпечених родин — варто запитати в місцевій раді.
У кінцевому підсумку дрова — це не просто паливо. Це частина української сільської культури, яка допомагає переживати найважчі часи. Коли правила чіткі й зрозумілі, а доступ до ресурсу справедливий, виграють і люди, і ліс. Саме такий баланс і намагається підтримувати держава в 2026 році.