У червні 1985 року два радянські зонди пронеслися крізь хмари Венери. Вони встановили рекорд, який протримався 36 років. Це був перший в історії політ штучного апарата в атмосфері іншої планети.
Місія «Вега»
Місія називалася «Вега» — від слів «Венера» і «Галлей». Два однакові апарати стартували з Байконура наприкінці 1984 року. Вони несли посадковий модуль для Венери та невеликий аеростат, наповнений гелієм.
На висоті близько 54 кілометрів над поверхнею кулі розкрилися в товщі сірчанокислотних хмар. Вітер дув зі швидкістю понад 240 кілометрів на годину. За майже дві доби кожен аеростат подолав понад 11 000 кілометрів — третину шляху навколо планети. Потім сіли batterieї, і зв’язок обірвався. Де кулі опинилися далі, невідомо досі.
Міжнародна співпраця та спадок
Кулі розробили французькі вчені на чолі з фізиком Жаком Бламоном. За польотом стежили 20 радіообсерваторій по всьому світу, зокрема три антени американської мережі Deep Space Network. Перший сигнал зафіксувала американська станція Голдстоун у Каліфорнії ще в січні 1985 року.
Апарати виконали ще одне завдання. Вони використали гравітацію Венери як «рогатку» і помчали до комети Галлея. Вони передали перші в історії знімки її ядра. Завдяки цим даним Європейське космічне агентство точно навело зонд «Джотто» на комету.
Рекорд залишався неперевершеним до квітня 2021 року, коли на Марсі злетів гелікоптер NASA Ingenuity. Сьогодні вчені продовжують розробляти нові венеріанські аеростати. У 2022 році прототип пройшов випробування в пустелі Невада. На конференції 2026 року представили концепцію зонда, здатного облітати Венеру понад 100 днів. Приваблює дослідників хмарний шар, де літали «Веги»: там земний тиск, земна температура і, можливо, мікробне життя.