У масовій свідомості євреї часто асоціюються з традиційним одягом, суворим дотриманням Тори та Галахи й закритими громадами. Насправді спосіб життя євреїв залежить від рівня ортодоксальності. Розглянемо основні відмінності між ортодоксальними та звичайними євреями.
Історія та ознаки ортодоксального іудаїзму
Ортодоксальний іудаїзм сформувався в 1500-х роках і остаточно закріпився на початку Нового часу. Ортодокси вважають себе носіями автентичних єврейських традицій. Вони беззаперечно дотримуються всіх приписів Тори, яку сприймають як божественне одкровення.
Ортодокси поділяються на групи: сефарди, литаїми, хасиди. Кожна має свої діалекти, порядок молитов, звичаї та навіть політичні погляди. Головне для всіх – життя за Торою та Галахою.
Незважаючи на Голокост, ортодокси зберегли свою віру. У 1948 році, під час створення Ізраїлю, їхні громади отримали пільги: уникнення призову до армії в обмін на вивчення Тори з державною стипендією.
Сучасне життя та звичаї ортодоксів
Сьогодні чоловіки-ортодокси не служать в армії й не працюють в економіці. Вони отримують державні виплати та благодійність. Жінки приносять додому зарплату, але коштів часто бракує – такі сім’ї зазвичай бідні.
Громади називають себе “харедим” – богобоязливі. Вони уникають західних цінностей: телевізори та інтернет у будинках рідкість, бо вважаються загрозою традиціям. Інтернет дозволяють лише для роботи з блокуванням “забороненого” контенту. Звичайних євреїв ортодокси залучають до віри.
Діти вчаться в школах із жорсткими правилами: хлопчики й дівчатка окремо. Спочатку – релігія, з 13 років додають точні науки та етику.
Ортодокси живуть відокремлено. В Ізраїлі їх називають “чорними” за традиційний одяг: лапсердаки, пейси, великі капелюхи. У кварталах Єрусалима вивіски нагадують про скромність, закритий темний одяг і правила громади.