Собаки не бачать світ лише в чорно-білих тонах. Це один із найстійкіших міфів популярної біології. Дослідження очей та поведінки собак за останні десятиліття спростували цю думку.
Насправді собаки розрізняють кольори, хоча їхня палітра значно вужча за людську. Вони добре бачать сині та жовті відтінки, а от червоний і зелений для них зливаються у тьмяні коричнево-сірі тони.
За кольоровий зір відповідають колбочки — світлочутливі клітини ока. У людини їх зазвичай три, тому ми бачимо повний спектр. У собак — лише два: один відповідає за синій колір, інший — за жовтий.
Як собаки сприймають кольори
Ці два типи колбочок дозволяють мозку собаки відрізняти синій від жовтого, але не червоний від зеленого. Ветеринарка Крістін Фішер пояснила, що колбочки чутливі до коротких та середньо-довгих хвиль світла. Це забезпечує сприйняття світу у відтінках синього та жовтого з обмеженою здатністю розрізняти червоний і зелений.
Найближча аналогія — зір людини з дальтонізмом на червоно-зелений спектр. Науковець Джей Найтц зазначив: «Людині бракувало б відчуття червоного і зеленого». Водночас, чи справді мозок собаки «не бачить» ці кольори, чи просто сортує їх інакше — експериментально встановити неможливо.
Чому червоний м’яч важко знайти на траві
На практиці сині та жовті кольори собаки сприймають чітко, а червоний і зелений зливаються. Яскраво-червона іграшка на зеленій траві для собаки виглядає як два розмиті відтінки одного тону. Найтц пояснює: «Червоні об’єкти зазвичай темніші за зелені». Тому собака орієнтується на світлотінь. Синя чи жовта іграшка помітна собаці приблизно так само добре, як і людині.