Японії знадобилося п’ять років від опрацювання ідеї локалізації виробництва ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot до практичної реалізації. Наразі у світі лише Японія має повну локалізацію таких ракет, тоді як Німеччина та Польща лише наближаються до цього етапу.
Шлях до локалізації: ключові етапи
У грудні 1984 року Токіо ухвалив рішення замінити застарілі ЗРК Nike на Patriot. Постачання почалося 1989 року, а з 1993-го комплекси заступили на бойове чергування. До 1996 року Японія отримала 24 бойові батареї, кожна з п’ятьма пусковими та однією РЛС.
У 2003 році, з огляду на ракетні загрози з боку КНДР, Міністерство оборони Японії вирішило перейти на версію PAC-3. Однією з умов стала локалізація виробництва ракет CRI. Міжурядовий меморандум оформили 2005 року, а договір між Lockheed Martin та Mitsubishi Heavy Industries — 2006-го.
Два роки тривала передача технологій та навчання фахівців. 17 вересня 2008 року на полігоні у США успішно відстріляли ракету, зібрану на японському підприємстві «Такетойо».
«Формально від моменту опрацювання сценарію до політичної волі минуло два роки, ще рік — на укладення угоди між компаніями, а два — на реалізацію. Загалом п’ять років», — зазначає джерело.
Виробництво розвивалося швидко через загрози з КНДР. У 1998 році над Японією пролетіла північнокорейська ракета Taepodong-1, що прискорило співпрацю з США. Японія замовила системи Aegis та брала участь у розробці SM-3. Нині Mitsubishi Heavy Industries виробляє лише частину компонентів і здійснює фінальне складання — близько 30 ракет на рік, залежачи від постачань головок самонаведення від Boeing.