Станом на 18 червня 2026 року в Білій Церкві не зафіксовано нових вибухів від ворожих дронів чи ракет. Місто прокидається під звичайний ритм — гудки транспорту, розмови на ринках, діти, які йдуть до школи. Проте спогади про нещодавні прильоти досі тримають людей у напрузі: сирени, гуркіт, дим над промисловими районами. Життя триває, але кожен день нагадує про крихкість миру за 80 кілометрів від Києва.
Останній великий епізод з характерними потужними вибухами стався вночі проти 24 травня 2026 року. Тоді російські війська застосували балістичну ракету середньої дальності «Орешник» (РС-26 «Рубіж») по Білоцерківському району. Відео очевидців показало розділення бойових блоків і серію з кількох вибухів. Наслідки виявилися обмеженими — пожежа в гаражному кооперативі, де згоріли три гаражі на площі близько 80 квадратних метрів, та пошкодження будівель підприємства. Постраждалих безпосередньо від цього удару в місті не було. Це третє підтверджене застосування такої зброї проти України.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував атаку жорстко: росіяни запускають найдорожчі ракети по цивільних об’єктах і звичайних гаражах, демонструючи «реальну неадекватність». Повітряні сили ЗСУ офіційно підтвердили тип ракети та місце пуску — з полігону Капустін Яр в Астраханській області Росії.
Актуальна ситуація в місті: спокій без ілюзій
Сьогодні, 18 червня, повітряна обстановка спокійна. Немає повідомлень про дрони, балістику чи падіння уламків. Місцеві Telegram-канали та офіційні джерела Київської обласної військової адміністрації фіксують лише рутинні події. Проте система оповіщення працює безперебійно — тривоги лунають по всій Київщині регулярно через загрози для столиці та області.
Біла Церква — місто з населенням близько 200 тисяч, промисловий центр з авіаремонтними потужностями та логістичними об’єктами. Саме ця близькість до Києва та наявність підприємств роблять його періодичною мішенню. Ворог використовує комбіновані атаки: сотні дронів для перевантаження ППО та балістичні ракети для прориву. Навіть коли основний удар припадає на Київ, уламки та окремі цілі досягають околиць.
Мешканці вже звикли до подвійного життя: вдень — робота, ринки, ремонти; вночі — перевірка Telegram-каналів перед сном і рюкзак «на тривогу» біля ліжка. Психологи фіксують зростання звернень через хронічний стрес, особливо після ночей з масованими запусками.
«Орешник» над Біллю Церквою: що сталося 24 травня
Ніч проти 24 травня 2026 року увійшла в історію як одна з наймасштабніших комбінованих атак війни. Росія випустила близько 90 ракет (з них 36 балістичних) та понад 600 дронів. Основний тиск припав на Київ, де загинули дві жінки, постраждали понад 80 людей, пошкоджено десятки будинків, ринок, торговельний центр та школи.
По Білоцерківському району вдарила саме «Орешник». На кадрах з камер спостереження та телефонів видно, як кілька світних блоків розділяються в небі й падають з характерним гуркотом. Кожен блок ніс суббоєприпаси — загалом до 36 елементів. Вибухи лунали серією, ніби грім, що котиться хвилями.
Наслідки на місці виявилися несподівано скромними для зброї, яку російська пропаганда позиціонує як «аналоговнєтну». Згоріли три гаражі в кооперативі. Утворилися кратери діаметром близько трьох метрів і глибиною до двох. Прокуратура Київської області зафіксувала пошкодження гаражного кооперативу та будівель підприємства. Ніяких військових об’єктів у безпосередній близькості не було. Експерти пізніше відзначили, що руйнування більше нагадують кінетичний удар важкими металевими елементами, а не потужний фугасний вибух.
Зранку на місці працювали рятувальники ДСНС — загасили пожежу, обстежили територію. Місцеві жителі розповідали про довгий гуркіт, що змусив багатьох вибігти з домівок. Одна бабуся наступного дня шукала серед попелу свої запаси картоплі в пошкодженому сховищі — буденна деталь, яка боляче ілюструє, як війна вривається в найпростіші речі.
Технічні особливості «Орешника» простими словами
«Орешник» (РС-26 «Рубіж») — балістична ракета середньої дальності, здатна нести ядерну або звичайну бойову частину. Головна її особливість — розділювана головна частина з кількома бойовими блоками, які можуть маневрувати та вражати різні цілі. Швидкість на кінцевій ділянці траєкторії гіперзвукова, що ускладнює перехоплення.
У реальних умовах війни третя зафіксована атака цією ракетою показала обмежену ефективність проти цивільної інфраструктури. Кратери та пожежа в гаражах не відповідають гучним заявам про «проникнення в глибокі укриття» чи «унікальну руйнівну силу». Аналітики порівнюють наслідки з ударом кількох посилених «Шахедів» або «Іскандерів» за кінетичним ефектом. Це не применшує небезпеку — балістика такого класу все одно прориває ППО і створює психологічний тиск.
Українські фахівці зібрали уламки та передали на експертизу. Знайдені компоненти — переважно російського та білоруського виробництва, бойові блоки виявилися інертними симуляторами без потужної вибухівки.
Хронологія значних атак на Білу Церкву (2025–2026)
Місто переживає систематичні удари вже понад рік. Ось основні епізоди:
| Дата | Тип атаки | Основні наслідки | Постраждалі / загиблі |
| 23 червня 2025 | Масована дроново-ракетна | Пожежа в приватній клініці, пошкоджено 15 приватних будинків, 6 багатоповерхівок, медичні та освітні заклади | 1 загиблий, 8 поранених у місті |
| 2 вересня 2025 | Дронова атака | Пошкоджено 9 багатоповерхівок, школу, гаражний кооператив (знищено 29 гаражів) | 1 загиблий (охоронець), поранені |
| 31 грудня 2025 | Дронова атака | Пошкоджено 2 багатоповерхівки (вибиті вікна, балкони з 1 по 6 поверх) | 2 поранених (осколки та стрес) |
| 24 травня 2026 | Балістична ракета «Орешник» + комбінована атака | Пожежа в гаражному кооперативі (3 гаражі), пошкоджено будівлі підприємства | Без жертв безпосередньо в Білій Церкві (у broader атаці по області — 2 загиблі, 9 поранених) |
Ці дані зібрані з офіційних повідомлень Київської ОВА, ДСНС та прокуратури. Кожна атака супроводжувалася швидкою реакцією рятувальників та місцевої влади — відновлення вікон, дахів, електропостачання.
Як впливають вибухи на людей та як місто оговтується
Після кожного прильоту перші години — це шок і взаємодопомога. Сусіди перевіряють один одного, волонтери привозять воду та їжу, якщо пошкоджено інфраструктуру. Психологічна підтримка працює через місцеві центри та гарячі лінії. Діти особливо вразливі — багато хто вчиться розпізнавати звуки тривоги ще з садочка.
Відбудова йде швидко завдяки згуртованості громади. Після грудневої атаки 2025 року вже за кілька днів більшість вікон у пошкоджених будинках закрили плівкою та почали заміну. Місцева влада координує з обласною адміністрацією постачання матеріалів. Економіка міста страждає — простої підприємств, пошкодження складів, відтік частини населення в безпечніші регіони. Проте багато хто залишається: «Це наш дім, куди ж іти?» — чути від старожилів.
Чому саме Біла Церква та як залишатися в безпеці
Місто опиняється під ударом через комбінацію факторів: близькість до Києва, промислові об’єкти (зокрема авіаремонтні потужності, які можуть цікавити ворога), а також бажання створити «ефект присутності» балістики біля столиці. Російська сторона заявляє про удари по «військово-промисловому комплексу», але реальність часто показує цивільні чи напівцивільні цілі.
Практичні кроки, які рятують життя:
- Під час тривоги — негайно в укриття (підвал, коридор без вікон, станція метро за наявності). Не ігноруйте сповіщення навіть посеред ночі.
- Готуйте «тривожну валізку» — документи, ліки, вода, ліхтарик, powerbank, теплий одяг. Тримайте її в доступному місці.
- Після вибухів — перевірте газ, електрику, конструкції будинку. Не підходьте до пошкоджених будівель. Допомагайте сусідам, особливо літнім та людям з інвалідністю.
- Інформація — лише офіційні джерела: Telegram-канали Київської ОВА, ДСНС, місцевої влади. Уникайте чуток у соцмережах.
Біла Церква демонструє стійкість, яку не зламати черговими вибухами. Кожна відбудована стіна, кожен відремонтований гараж і кожна посмішка на вулиці — це тиха, але впевнена відповідь. Місто продовжує жити, працювати та чекати на день, коли сирени замовкнуть остаточно.