9М221Ф, відомий також як «Тайфун-1», — це український 122-міліметровий реактивний снаряд, розроблений конструкторським бюро «Південне» для систем залпового вогню БМ-21 «Град» та їхніх вітчизняних модифікацій. Його ключова характеристика — максимальна дальність до 40 кілометрів, що вдвічі перевищує показники радянських боєприпасів 9М22 та 9М22У, при збереженні бойової частини масою 18,4 кілограма осколково-фугасної дії. Цей снаряд дозволяє підрозділам Збройних Сил України ефективніше використовувати наявний парк пускових установок, розширюючи зону ураження без заміни техніки чи кардинальної зміни логістики.
Розробка 9М221Ф стала частиною програми «Тайфун», яку КБ «Південне» запустило ще у 2015 році для створення лінійки вітчизняних реактивних боєприпасів різних калібрів. Випробування, що тривали з 2019 по 2021 рік, включали пуски на максимальну дальність, перевірку кучності на середніх дистанціях та залпові стрільби з бойовими частинами. Снаряд повністю сумісний з існуючими 122-мм системами — від класичних БМ-21 до українських «Верби» та «Береста» — і виготовляється на українських підприємствах, що усуває залежність від зовнішніх постачальників.
Для тих, хто тільки починає цікавитися темою артилерії, варто пояснити контекст: система «Град» — це мобільна установка на шасі вантажівки, здатна за 20 секунд випустити до 40 снарядів, накриваючи площу кілька сотень метрів завширшки. Радянські боєприпаси, якими вона традиційно оснащувалася, мали обмежену дальність близько 20 кілометрів і з часом вичерпувалися або втрачали надійність. Український 9М221Ф вирішує саме цю проблему, даючи «Граду» нове дихання.
Історія розробки: від програми «Тайфун» до реальних пусків
У 2015 році, коли Україна активно шукала шляхи заміщення імпортних боєприпасів після втрати доступу до російських заводів, КБ «Південне» ім. М. К. Янгеля розпочало амбітну програму «Тайфун». Вона охоплювала не лише 122-мм снаряд, а й більші калібри — 220-мм «Тайфун-2», інші варіанти та навіть 400-мм «Тайфун-4» для перспективних систем. Головна мета полягала у створенні повністю вітчизняного циклу — від проектування до серійного виробництва на українських потужностях.
Презентація 9М221Ф відбулася у березні 2019 року на виставці «Зброя та безпека» у Києві. Тоді снаряд одразу привернув увагу своєю головною перевагою: вдвічі більшою дальністю при незмінній бойовій частині. Це рішення було свідомим — зберегти масу та тип бойової частини дозволило уникнути переробки пускових установок і спростити логістику. До розробки залучили Павлоградський механічний завод, Південний машинобудівний завод, Павлоградський хімічний завод та інші підприємства, що створило кооперацію, яка зміцнює весь оборонно-промисловий комплекс країни.
Випробування стартували наприкінці 2019 року і проходили у кілька етапів. На полігоні «Алібей» в Одеській області тестували максимальну дальність — снаряд упевнено долав 40 кілометрів. У 2021 році на Широколанівському полігоні на Миколаївщині провели пуски для перевірки кучності на середніх дистанціях та залпові стрільби чотирма снарядами одночасно. У лютому 2022 року відбулися успішні залпові пуски вже з повноцінними бойовими частинами. Кожен етап підтверджував: конструкція надійна, а інженерні рішення працюють у реальних умовах.
Технічні особливості та що стоїть за подвоєнням дальності
Основна технічна відмінність 9М221Ф від радянських попередників криється у вдосконаленому твердопаливному двигуні та оптимізації аеродинаміки. Збільшення дальності в ракетах такого типу досягається за рахунок більш енергетичного пального, кращої геометрії сопла та полегшеної конструкції корпусу при збереженні стабілізації обертанням — класичної для некоригованих реактивних снарядів. Калібр залишається 122 мм, що гарантує повну сумісність з напрямними трубами «Града».
Бойова частина масою 18,4 кг осколково-фугасного типу ідентична тій, що використовувалася в 9М22У. Вона створює щільне поле ураження живої сили, легкої техніки та польових укріплень. Збереження саме такої бойової частини — не компроміс, а раціональне рішення: воно зберігає прогнозовану ефективність і не вимагає перегляду тактичних нормативів застосування.
Для початківців: уявіть звичайний феєрверк, тільки набагато потужніший і точніший у військовому сенсі. Снаряд вилітає з труби, розкручується для стабільності в польоті і на відстані 40 кілометрів вражає ціль. Для просунутих читачів важливо розуміти компроміси: на більшій дальності зростає розсіювання (дисперсія), тому кучність тестували окремо. Інженери КБ «Південне» досягли балансу, при якому приріст дальності не призводить до неприйнятного падіння точності для задач площинного ураження.
Саме подвоєння дальності при збереженні бойової частини робить 9М221Ф особливо цінним — він не просто «летить далі», а реально змінює тактику застосування цілих батарей «Градів».
Випробування, що довели боєздатність
Кожен етап випробувань мав чіткі цілі. Перші пуски перевіряли мінімальну дальність і стартові характеристики. Другий етап на «Алібеї» фіксував траєкторію сучасними радіолокаційними засобами — баллістичний радар Weibel дозволяв відстежувати політ у реальному часі. Третій етап на Миколаївщині зосередився на кучності та залповій стрільбі. У 2022 році випробування з бойовими частинами підтвердили повну готовність снаряда до бойового застосування.
Успіх цих тестів — результат системної роботи багатьох колективів. Телеконтрольні системи, розроблені НВК «Фотоприлад», дозволяли отримувати телеметрію в реальному часі. Хімічні підприємства забезпечили стабільне пальне. Механічні заводи — надійні корпуси та стабілізатори. Така кооперація стала моделлю для інших українських оборонних проєктів.
Порівняння з радянськими аналогами
| Параметр | Радянський 9М22 / 9М22У | Український 9М221Ф «Тайфун-1» |
|---|---|---|
| Калібр | 122 мм | 122 мм |
| Максимальна дальність | близько 20 км | 40 км |
| Маса бойової частини | 18,4 кг | 18,4 кг |
| Тип бойової частини | Осколково-фугасна | Осколково-фугасна |
| Сумісність з пусковими | БМ-21 «Град» | БМ-21, «Верба», «Берест» та інші 122-мм системи |
| Походження виробництва | СРСР / РФ | Повністю Україна (КБ «Південне» та кооперація заводів) |
Порівняння показує головний виграш: та сама бойова ефективність на вдвічі більшій відстані. Це означає, що батарея «Градів» тепер може вражати цілі, які раніше залишалися поза досяжністю, не ризикуючи наближатися до лінії фронту. Для артилеристів це передусім питання виживання та гнучкості.
Керована версія «Тайфун-1М» та перспективи розвитку
На базі 9М221Ф розробляється керована модифікація — «Тайфун-1М». Додавання системи наведення (ймовірно, супутникової або комбінованої) перетворює площинний боєприпас на високоточний засіб ураження точкових цілей. Такий підхід дозволяє економити боєприпаси та знижувати ризик супутніх втрат, що особливо важливо в умовах щільної забудови або поблизу цивільних об’єктів.
Програма «Тайфун» у ширшому сенсі демонструє системний підхід України до ракетної артилерії. Поряд із 122-мм снарядом розвиваються важчі системи, а досвід, накопичений під час створення 9М221Ф, використовується в нових проєктах. Це не ізольований успіх, а частина загальної трансформації вітчизняного оборонного виробництва.
Роль 9М221Ф у сучасній оборонній архітектурі України
Сотні пускових установок «Град» та їхніх українських аналогів залишаються на озброєнні. Вони мобільні, відносно недорогі в експлуатації та здатні швидко насичувати район ураження. 9М221Ф дає цим системам нову актуальність: подовжена дальність дозволяє використовувати їх для контрбатарейної боротьби, ураження складів, командних пунктів та скупчень техніки на більшій глибині.
У реаліях високотехнологічного конфлікту, де дрони та розвідка забезпечують точне цілевказання, навіть некориговані снаряди з більшою дальністю стають ефективнішим інструментом. Вони доповнюють високоточні системи, створюючи комбінований ефект: масований вогонь на великих відстанях плюс прицільні удари.
Українські інженери довели, що навіть у складних умовах можна створювати конкурентоспроможні зразки, які не поступаються, а в окремих параметрах перевершують радянську спадщину. 9М221Ф — це не просто снаряд. Це доказ того, що технологічна незалежність у критично важливих сферах досяжна, коли є політична воля, кваліфіковані кадри та системна робота оборонних підприємств.
Подальший розвиток керованих версій та інтеграція з сучасними системами управління вогнем зробить «Тайфун-1» ще більш універсальним інструментом у руках українських захисників.