Українка придбала занедбану кам’яну хату на хуторі біля польського кордону та всупереч порадам сусідів не знесла її, а перетворила на затишний дім. Будівлі понад 100 років, як стверджують місцеві старожили.
Від занедбаності до затишку
Хутір крихітний — не більше десяти мешканців і кілька покинутих будівель. Одна з них дісталася жінці як бонус до земельної ділянки. На момент покупки стан споруди був катастрофічним: дах фактично завалився, перекриття та балки згнили. Сусіди радили зрівняти все з землею та будувати нове.
Все змінилося, коли власниця розчистила одну зі стін і виявила під штукатуркою вапняк. Кам’яна кладка нагадала їй старі будівлі Франції та Італії, тому про знесення забули.
Відновлення тривало близько двох років. Спершу відремонтували дах, паралельно бригада місцевих чоловіків зміцнювала фундамент, перебудовувала планування, проводила воду й каналізацію. Сама власниця займалася фасадом: вручну очищала камінь, промазувала шви глиною та обирала зовнішній вигляд. Дерев’яні класичні вікна з перекладинками органічно вписалися в кам’яну стіну, а всі двері виготовив майстер із сусіднього хутора.
Будинок невеликий — лише 35 квадратних метрів, але до нього додається 8 квадратів тераси під дахом, де власниця проводить більшість часу. Колись під одним дахом співіснували хлів, житлова кімната з піччю та стодола. Тепер нежитлову частину використовують як майстерню та господарський склад.