Останніми місяцями хід війни в Україні дедалі очевидніше може змінитися. Російські сили з великими труднощами просуваються на фронті, зазнаючи значних втрат. Водночас українські дрони порушують логістику ворога, блокують окупований Крим і провокують паливну кризу в Росії.
Москва водночас стикається з проблемами поповнення армії добровольцями. З огляду на ці виклики президент Росії Володимир Путін, за даними джерела, розглядає можливість масової мобілізації, щоб повернути ініціативу та врятувати інвазію.
Ризики для російського лідера
Однак масова мобілізація несе для Путіна серйозні загрози. Від початку повномасштабного вторгнення він докладав зусиль, щоб уберегти пересічних росіян від прямих наслідків війни, очікуючи водночас, що цивільні не чинитимуть опору. Путін усвідомлює небезпеку: незадоволені призовники відіграли ключову роль у заворушеннях 1917 року та під час афганської кампанії 1980-х, що прискорила розпад СРСР.
Мобілізація — не єдиний варіант, однак альтернативи, такі як напад на НАТО, видаються ще ризикованішими. Оскільки вторгнення опинилося під реальною загрозою провалу, Путін більше не може відкладати важкі рішення.
Технічні передумови для призову вже створено: Росія має електронний реєстр військовозобов’язаних і теоретично може розсилати повістки одразу після рішення Кремля. Офіційне підтвердження навряд чи з’явиться до парламентських виборів у вересні 2026 року.
Будь-яка мобілізація лише затягне конфлікт і збільшить втрати. Вона влаштувала б Путіна, який сподівається на зникнення західної підтримки України. Проте збільшення кількості військ не відновить ініціативу: сучасна війна вимагає технологій, а не просто «м’ясорубки». Нові мобілізовані ризикують стати гарматним м’ясом для українських дронів. Масова мобілізація спричинить більше смертей і руйнувань, але навряд чи визначить результат війни.