В українських річках дедалі рідше трапляються риби-гіганти, які ще століття тому були звичними мешканцями водойм. Греблі, забруднення та масовий вилов поставили багато видів на межу зникнення.
Чому великі риби не відновлюються
Іхтіологиня Юлія Куцоконь з Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України пояснила, що проблема найбільше зачепила осетрових та великі прісноводні види. Їм потрібна міграція з моря в прісні води для нересту, проте греблі блокують шлях. Ситуація склалася на Дніпрі та Дону. Навіть руйнування Каховської ГЕС не вирішило проблему повністю — більшість нерестовищ лишаються недоступними. Осетра занесено до Червоної книги, тому популяцію відновлюють штучно.
Серед прісноводних риб найбільше страждають соми через перевилов. Рибалки та підводні мисливці легко знаходять зимувальні ями й виловлюють найбільших особин. «Зараз рибалки та підводні мисливці можуть легко знаходити зимувальні ями та виловлювати найбільших сомів — за таких умов ці риби часто не встигають доростати до своїх розмірів», — зазначила експертка. Через це історії про сомів, здатних убити людину, нині перебільшені — таких велетнів лишилося дуже мало.
Рідкісні види в Червоній книзі
Фактично зник риба-шип — представник осетрових, який міжнародно вважається видом на межі зникнення, але в Україні його давно не фіксують. Під загрозою перебуває марена дніпровська — стабільна популяція збереглася лише в басейнах Прип’яті та Десни. Інші види марен почуваються краще, проте теж занесені до Червоної книги. До списку додали карася звичайного (високотілого, круглого, жовтого), натомість річки заполонив завезений сріблястий карась. Складна ситуація з підустом та слижем європейським — вони чутливі до якості води та рівня кисню. У гірських річках Карпат умови для них кращі, тому місцеві рибалки там їх ще бачать. У басейні Дніпра відносно стабільні популяції підуста та слижа лишилися лише в Десні.