Міжнародні експерти розкритикували хід розслідування справи ексміністра Германа Галущенка. У звіті незалежного моніторингу вони зафіксували численні порушення з боку слідства, зокрема спростували аргументи про ризик втечі, вказали на непомірну заставу, повільні темпи розслідування та тиск через медійний фон, що порушує презумпцію невинуватості.
Спростування ключових аргументів обвинувачення
Експерти детально проаналізували ризик переховування, який прокурори називають підставою для тримання Галущенка під вартою. Висновок однозначний: цей аргумент не витримує критики.
“Якщо на момент виїзду особа не мала процесуального статусу підозрюваного та не перебувала під дією встановлених судом обмежень, сам по собі намір залишити територію України не може свідчити про ризики переховування”, – зазначається у звіті.
Щодо застави моніторинг наголосив: її розмір у рази перевищує межі, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
“Якщо визначена сума застави є завідомо недосяжною, застава втрачає свою правову природу як запобіжний захід, альтернативний триманню під вартою, а саме тримання під вартою фактично набуває безальтернативного характеру”.
Сумніви в доказах і темпах розслідування
Фахівці висловили сумніви щодо достатності доказів. У пов’язаних кримінальних провадженнях виявлено відмінності у фактичних обставинах, що може вплинути на оцінку підозри.
Темпи розслідування також критикують як недостатньо активні.
“Якщо Галущенко Г.В. продовжує утримуватися під вартою, держава повинна демонструвати, що провадження здійснюється з належною швидкістю, а слідчі та процесуальні дії мають реальний і послідовний характер, спрямований на досягнення відчутного прогресу у справі”, – підкреслюється у звіті.
Окремо моніторинг звернув увагу на медійний резонанс довкола справи. Тривалий інформаційний наратив створює дисбаланс, що обмежує право на захист і підриває презумпцію невинуватості.
“Коли інформаційний наратив тривалий час відтворюється у публічному просторі та набуває характеру сталої кампанії. Такий інформаційний дисбаланс обмежує ефективність реалізації права на захист”.
Це загрожує незалежному та безсторонньому судовому розгляду.
Рішення щодо запобіжного заходу ухвалювали судді Вищого антикорупційного суду Віктор Ногачевський та Ігор Строгий. Апеляцію розглядала колегія на чолі з Сергієм Бондарем за участю Дар’ї Чорненької та Ігоря Панаїди.
Сторона захисту зазначила: з 15 лютого 2026 року майже всі клопотання обвинувачення та скарги захисту, за винятком однієї, потрапляли до судді Ногачевського. Це викликає сумніви щодо принципу автоматичного розподілу справ.