Українська промислова компанія «Інтерпайп» вже повністю відповідає європейським нормам. Про це заявив генеральний директор Лука Занотті під час панельної дискусії на Конференції з відновлення України URC 2026 у Гданську.
Позиція компанії та виклики ринку
Європейський ринок залишається найбільшим для «Інтерпайпу». З 2012 року компанія інвестувала мільярди доларів, керуючись принципами вільної торгівлі та найсуворіших стандартів ЄС. Європарламент 19 травня ухвалив захисні заходи щодо імпорту сталі з урахуванням статусу України як країни-кандидата в умовах війни. Водночас практична реалізація цих рішень незадовільна. Для України передбачена окрема тарифна квота, однак її обсяг досі не визначено, хоча нові правила наближаються до набуття чинності.
Занотті наголосив, що українська металургія не створює надлишкових потужностей. З початку повномасштабної війни виробництво сталі скоротилося на 80 %. Галузь не отримує державних субсидій і працює за найвищих у Європі витрат на енергоносії.
«Я вважаю, що Єврокомісія не дотримується духу нового законодавства щодо захисних заходів проти імпорту сталі. Гадаю, це втрачена можливість для Європи з точки зору зміцнення ланцюгів поставок та декарбонізації. Україна може бути рішенням для важкої промисловості», — сказав Занотті.
Потенціал зеленого переходу та людський капітал
До повномасштабної війни Україна була найбільшим виробником природного газу поза межами ЄС і четвертим за обсягом виробником залізної руди — ключових ресурсів для виробництва заліза прямого відновлення. Компанія перебудовує енергосистему в бік менш вуглецевої генерації, замінюючи зруйновані вугільні потужності відновлюваними джерелами за наявності значної частки атомної енергії.
У сталеливарній промисловості України працюють 66 тисяч осіб. Кожне робоче місце в металургії забезпечує зайнятість ще семи працівників у суміжних галузях. Занотті закликав створити ефективні механізми прямого доступу українського бізнесу до фінансових ресурсів ЄС для відновлення, зокрема до виділених 90 мільярдів євро.
«Нам справді потрібні механізми, що забезпечують прямий доступ бізнесу до наявного фінансового капіталу. Середньостатистичні компанії в Україні ще не досягли того рівня, щоб мати змогу повною мірою скористатися цією величезною можливістю. Тому їм потрібно допомогти у взаємодії з міжнародними фінансовими корпораціями», — підсумував Занотті.