Депутати Європейського парламенту звернулися до Європейської Комісії з вимогою переглянути застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України. Вони наголосили, що повномасштабна війна вимагає спеціального режиму або винятків. Обговорення відбулося на засіданні Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI), де розглядалися зміни до Регламенту CBAM і створення Тимчасового фонду декарбонізації.
Війна як форс-мажор
Доповідач щодо CBAM, депутат Мохаммед Шагім, заявив, що чинний механізм форс-мажору не враховує реалії війни в Україні. “Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають”, – наголосив він.
За словами Шагіма, Україна не має можливостей для декарбонізації в потрібному темпі та не може забезпечити незалежну верифікацію викидів у воєнних умовах. Він запропонував обговорити спеціальне рішення для країни.
Депутат від Європейської народної партії Петер Лізе підтримав цю позицію. “Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна це справді особливий випадок”, – підкреслив він і запитав Єврокомісію, чому Брюссель не розглядає винятки.
Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також висловив розчарування відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.
Представниця Комісії Марія Елена Скоппіо уникла прямої відповіді, зауваживши, що Україна “не є частиною нинішньої доповіді”.
Наслідки для України та Європи
Під час дискусії депутати обговорили ширші ефекти CBAM. Паскаль Канфен пов’язав механізм із ризиками для європейської промисловості та посиленням позицій Росії на ринках. “ЄС не повинен робити такий подарунок Росії”, – заявив він, маючи на увазі додаткові витрати для європейських виробників порівняно з російськими конкурентами.
Єврокомісія не передбачила винятків для України за статтею “форс-мажор”, оцінивши вплив CBAM як мінімальний. Однак реальність інша:
- Втрата 5% ВВП у 2026 році;
- Загальне падіння економіки на 4,8%;
- Зменшення експорту до ЄС на 7,8%;
- Просідання переробної промисловості на 13,1%.
Тиск уже відчутний: експорт довгого прокату до ЄС упав на 60%, труб – на 44%. Завод ArcelorMittal Кривий Ріг закрив два підприємства, залишивши без роботи понад три тисячі людей.