Найбільший у світі діючий паротяг здійснює подорож через усю територію США. Йдеться про локомотив Big Boy № 4014. Його довжина сягає 41 метра, а вага — приблизно 544 тонни.
Цього місяця гігант проїхав через історичний парк Веллі-Фордж у Пенсільванії. Дзвони дзвонили, а паровий гудок ревів на всю округу. «Це було приголомшливо. Коли він засвистів прямо біля нас, здавалося, що звук проходить наскрізь тебе», — поділився враженнями очевидець.
Маршрут і команда
Подорож приурочена до 250-річчя США. Потяг вже проїхав Філадельфію 4 і 5 липня. Далі маршрут пролягає через Огайо, Індіану, Іллінойс, Міссурі, Канзас і Колорадо. Наприкінці місяця гігант повернеться додому — у Вайомінг.
Керує потягом машиніст Ед Дікенс, старший менеджер підрозділу історичних локомотивів Union Pacific. «Тут усе керується вручну, нічого автоматичного немає. Кожен звук, кожен рух контролюється людськими руками. Це просто технології 1940-х — по-своєму дуже чисті», — розповів він.
Коли Big Boy проїжджав через західну Пенсільванію, вся команда в кабіні працювала в берушах і захисних окулярах, бо топка розжарювалася до надзвичайно високих температур. Через гучний шум машиністи спілкувалися між собою жестами.
Історія локомотива
Цей паротяг — один із 25 моделей серії Big Boy, які возили вантажі через гори Уосатч між Ютою і Вайомінгом. Спроєктувала їх компанія Union Pacific, а виготовила American Locomotive Company у 1941–1944 роках. Завдяки додатковим колесам і потужним циліндрам ці машини могли тягнути 120 вагонів вагою 3800 тонн зі швидкістю 40 миль на годину.
Сьогодні з 25 локомотивів серії вціліло лише вісім, і лише один із них — № 4014 — досі здатний рухатися. Потяг вийшов на пенсію у грудні 1961 року, подолавши понад мільйон миль. У 2013 році його викупили й розпочали масштабну реставрацію. У 2019 році Big Boy № 4014 знову став до ладу. Тепер він здійснює свою першу подорож через усю країну.
«Гадаю, можу говорити за всіх нас: це подорож усього життя. Натовпи, які виходять зустрічати цей локомотив, налічують мільйони людей. І це миля за милею щирих емоцій, на які просто прекрасно дивитися», — зізнався машиніст Дікенс.