Президент України Володимир Зеленський звернувся до США через критичний дефіцит ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Ці комплекси захищають українські міста від балістичних ударів.
Проблема постачань і запаси
Експерт з озброєння Олег Катков пояснив, що ракети купують через механізм PURL. Головна проблема — перерозподіл виробництва. Після конфлікту з Іраном обсяг розділили між США, Україною та країнами Перської затоки. Саудівська Аравія, Катар та ОАЕ витратили близько 2775 ракет. Загалом за 39 діб використали приблизно 4500 одиниць. Виробництво PAC-3 MSE становить 620 штук на рік.
За даними CSIS, США могли витратити до половини запасів. Тепер ту саму кількість ракет ділять між більшою кількістю покупців, включно з багатими державами, які платять будь-яку ціну.
Якщо Росія наростить балістичні удари, ситуація нагадуватиме 2022 рік. РФ щомісяця виробляє близько 60 «Іскандерів» і 10 «Кинджалів». Запаси менш важливі, ніж поточне виробництво. Точна кількість українських ракет не розголошується. За загальними даними, постачання становили близько 600 одиниць.
Створення власного виробництва перехоплювачів потребує приблизно 10 років. Польща локалізує лише окремі компоненти за сім років. Антибалістичний щит в Україні — це питання років, а не місяців. Окремі елементи постачатимуть західні компанії, Україна відповідатиме за ракету без кінетичного перехоплення.
Два пуски «Орєшніка» свідчать про сирість ракети. Один впав на окупованій території Донеччини, що вказує на можливі промахи на 80–600 км. Для перехоплення таких цілей потрібні системи SM-3 з Aegis, які США не продають.
Росія не змінює тактику. Вона фіксує дефіцит протибалістичних ракет в Україні та збільшує удари балістикою. Навіть повна передача всіх американських ракет не вирішить проблему через обмежене виробництво.