Бойовий модуль «Шабля» — це дистанційно керований вогневий комплекс українського виробництва, створений компанією Roboneers, який поєднує потужне озброєння з системами спостереження та точним наведенням. Оператор керує ним з безпечного місця, будь то укриття, броньований автомобіль чи пункт управління, що кардинально знижує ризики для особового складу під час ведення вогню по живій силі, легкій бронетехніці чи вогневих точках противника.
Система пройшла шлях від волонтерських прототипів 2014 року, випробуваних ще в АТО, до повноцінного прийняття на озброєння Збройними силами України у вересні 2023 року та активного розширення лінійки модифікацій у 2025–2026 роках. Сьогодні «Шабля» встановлюється як на звичайну техніку, так і на наземні роботизовані платформи, стаючи частиною комплексних тактичних рішень на передовій.
Ключова перевага модуля полягає в його універсальності: від класичних кулеметів калібру 7,62 мм до великокаліберних 12,7 мм, автоматичних гранатометів 40 мм та нових варіантів з спареними автоматами для ближнього бою. Висока точність, швидке наведення та інтеграція сучасних сенсорів роблять «Шаблю» ефективним інструментом як для оборони позицій, так і для підтримки наступальних дій у умовах сучасної війни з масовим використанням дронів та артилерії.
Від ентузіастів до державного визнання: шлях «Шаблі»
У 2014 році група українських інженерів-ентузіастів взялася за створення роботизованої турелі, здатної працювати під вогнем без участі людини безпосередньо біля зброї. Перші зразки пройшли випробування та бойове хрещення ще під час антитерористичної операції на сході. Тоді це була простіша конструкція, але вже тоді вона довела здатність зберігати життя кулеметників, які раніше змушені були виставляти голову з окопу чи броні.
З роками система зазнала глибоких змін. Після повномасштабного вторгнення 2022 року розробники повністю переглянули елементну базу, впровадили безлюфтові редуктори, покращили механіку та сенсори. Версія, яку Міністерство оборони України офіційно допустило до експлуатації у вересні 2023 року, суттєво відрізняється від ранніх прототипів. Перші контракти на постачання для війська уклали вже на початку 2024-го. Станом на 2024 рік на фронті працювало близько двох сотень таких модулів.
Волонтерська підтримка відіграла ключову роль на старті. Платформа People’s Project допомогла профінансувати перші партії, а ентузіасти на кшталт Данила Ковжуна просували ідею серед військових. Сьогодні «Шабля» стоїть на озброєнні багатьох підрозділів — від штурмових бригад до механізованих та єгерських частин. Окупанти дали їй промовисту назву «Коса смерті» — визнання ефективності з протилежного боку барикад.
Як влаштований бойовий модуль «Шабля»: механіка та сенсори
Основа модуля — поворотна платформа вагою близько 180 кг (без зброї та боєприпасів). Її габарити — 1220 мм у довжину, 510 мм у ширину та 830 мм у висоту — дозволяють встановлювати систему як на легку техніку, так і на стаціонарні позиції чи наземні дрони. Обслуга — одна людина за пультом.
Горизонтальне наведення — повний круг 360°. Вертикальні кути залежать від модифікації, але базова версія забезпечує від −13° до +75°. Швидкість повороту сягає 90° за секунду — турель миттєво реагує на появу цілі. Точність позиціонування — 1 MOA, що для кулеметної системи означає можливість вести прицільний вогонь з відхиленням лише кілька сантиметрів на дистанції 100 метрів.
Сенсорний комплекс включає камери широкого та вузького поля зору, тепловізор та лазерний далекомір. Оператор бачить на моніторі чітку картину вдень і вночі, визначає відстань до цілі та наводить зброю з високою точністю. Керування здійснюється з пульту — оператор може перебувати за кілька кілометрів у безпечному місці.
Конструкція спрощена для польового ремонту: у бойових умовах важлива можливість швидко замінити вузол без складного обладнання. Живлення гнучке — у новіших версіях підтримується діапазон 20–60 В, що спрощує інтеграцію з різними платформами.
Коли кулеметник раніше змушений був підніматися над бруствером під прицілом снайпера чи дрона, тепер він сидить у бліндажі чи всередині броньовика і керує вогнем через екран — це не просто зручність, а реальне збереження життя.
Арсенал модифікацій: від кулемета до гранатомета
«Шабля» не прив’язана до одного типу зброї. Платформа адаптується під різні системи ураження.
- Базові версії 7,62 мм (ПКМ або M240) — для придушення живої сили та легких цілей на середніх дистанціях.
- Великокаліберна M2 Browning 12,7 мм — ефективна проти легкоброньованої техніки та укріплень.
- Автоматичний гранатомет Mk 19 калібру 40 мм (модифікація МК19(М), кодифікована у 2025 році) — забезпечує щільний вогонь по площі та можливість непрямого наведення.
У 2026 році компанія Roboneers представила новинку — ШАБЛЯ К-2. Вона оснащена спареними автоматами Калашникова калібру 5,45 мм. Оператор може стріляти з одного ствола або з обох одночасно, використовуючи стандартні магазини на 30 патронів. Ця модифікація орієнтована на підтримку піхоти в ближньому бою, де потрібен високий темп вогню та швидка реакція.
Перед таблицею коротке вступне речення: порівняння основних варіантів допомагає зрозуміти, як одна платформа закриває різні тактичні ніші.
| Модифікація | Озброєння | Горизонтальний сектор / вертикальні кути | Ключові особливості |
| ШаБля 7,62 / M240 | Кулемет 7,62 мм | 360° / −13°…+75° | Базова, перевірена в боях з 2014 року, висока скорострільність |
| ШаБля M2 | Кулемет 12,7 мм Browning | 360° / −13°…+75° | Потужний проти техніки та укріплень, точність 1 MOA |
| ШаБля МК19(М) | Автоматичний гранатомет 40 мм | 165° / −5°…+65° | Прямий та непрямий вогонь, балістичний калькулятор, робота з карти |
| ШАБЛЯ К-2 (2026) | Спарені автомати 5,45 мм | 360° (орієнтовно) | Два режими стрільби, три камери, гнучке живлення 20–60 В, для ближнього бою |
Після таблиці: дані узагальнені з відкритих джерел та офіційних повідомлень про кодифікацію. Кожна модифікація зберігає базову архітектуру платформи, але отримує спеціалізовані можливості під конкретні завдання.
На передовій: як «Шабля» змінює тактику
У реальних боях модуль виконує одразу кілька ролей. Він працює як автоматизований спостережний пункт — тепловізор і камери цілодобово моніторять сектор, а оператор у будь-який момент може відкрити вогонь. На стаціонарних позиціях (блокпости, окопи, бліндажі) «Шабля» тримає оборону, не вимагаючи постійної присутності людини біля зброї.
На мобільних платформах, зокрема з наземними дронами типу «Рись» чи Ironclad, система стає частиною розвідувально-ударного комплексу. Один оператор може керувати і платформою, і туреллю, проводячи розвідку та негайно вражаючи виявлені цілі. Це особливо цінно в умовах, коли FPV-дрони та артилерія роблять будь-яке переміщення особового складу вкрай небезпечним.
Практика показує: модуль дозволяє вести вогонь з укриття або з відстані, де противник не може швидко відповісти. У штурмових діях «Шабля» забезпечує прикриття, придушуючи ворожі позиції, поки піхота маневрує. Точність 1 MOA та швидке наведення дають перевагу в динамічних боях.
Симбіоз з роботами та нові можливості 2025–2026 років
Інтеграція «Шаблі» з наземними роботизованими комплексами — один з найперспективніших напрямів. Платформа отримує живлення та зв’язок від носія, а оператор керує всім комплексом дистанційно. У 2025 році кодифікували версію з гранатометом МК19(М), яка отримала балістичний калькулятор з автоматичним урахуванням крену та висоти платформи. Оператор може позначати цілі на цифровій карті — система запам’ятовує їх і автоматично перенаводиться.
У березні 2026 року з’явилася ШАБЛЯ К-2 з трьома камерами (ширококутна для огляду, вузькокутна для прицілу та тепловізійна) та гнучким живленням. Вона готується до кодифікації та орієнтована на підтримку піхоти на малих дистанціях, де потрібен щільний вогонь або одночасна робота двох стволів.
Кожна нова модифікація — це не просто апгрейд зброї, а відповідь на конкретні виклики фронту: більше точності, більше гнучкості, менше ризику для людей.
Чому «Шабля» стала символом української оборонної думки
«Шабля» народилася не в закритих КБ з багаторічним бюджетом, а з ініціативи ентузіастів, які бачили проблему — кулеметники гинуть, виставляючи себе під вогонь. За роки війни система ввібрала бойовий досвід, волонтерські ідеї та державну підтримку. Сьогодні це не просто турель, а елемент екосистеми, де поєднуються дистанційне керування, роботизовані платформи та сучасні сенсори.
Для початківців важливо зрозуміти просту річ: замість того, щоб людина ризикувала життям біля кулемета, вона керує ним з безпеки. Для просунутих читачів — це приклад того, як точність 1 MOA, балістичні калькулятори та інтеграція з картами перетворюють звичайну турель на високотехнологічний інструмент, здатний працювати в складних умовах сучасної війни.
Сотні модулів уже на фронті. Вони щодня виконують свою роботу — захищають українських воїнів і завдають втрат противнику. Історія «Шаблі» триває: нові модифікації з’являються, інтеграція з роботами поглиблюється, а українські інженери продовжують вдосконалювати те, що починалося як волонтерська ідея. Ця турель — живий доказ, що інновації, народжені на війні, здатні змінювати її правила на користь тих, хто захищає свою землю.