Сім’ям загиблих захисників України у 2026 році держава виплачує одноразову грошову допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень, якщо смерть пов’язана із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану. У випадках, не пов’язаних безпосередньо з бойовими діями, сума становить 2 496 000 грн або 1 664 000 грн залежно від обставин.
Виплата здійснюється поетапно: спочатку п’ята частина, а решта — щомісячними частками впродовж 40 або 80 місяців. Право на допомогу мають дружина чи чоловік, діти, батьки та інші члени сім’ї, визначені законом, а розподіл відбувається рівними частками або згідно з особистим розпорядженням військовослужбовця.
Окрім основної суми, родини отримують допомогу на поховання, пенсію у зв’язку з втратою годувальника та низку соціальних пільг, які діють на державному й місцевому рівнях.
Які саме суми передбачені за загиблого воїна у 2026 році
Розмір одноразової грошової допомоги напряму залежить від обставин смерті. Якщо військовослужбовець загинув під час виконання завдань із захисту України, перебуваючи в районі бойових дій, на тимчасово окупованій території чи в полоні, сім’я отримує фіксовані 15 мільйонів гривень. Така ж сума належить і у випадку смерті протягом року (а за окремими нормами — до трьох років) від поранення, контузії чи каліцтва, отриманого в бою.
Ця виплата є сталою і не залежить від звання, посади, вислуги років чи форми служби — контрактної чи мобілізаційної.
Коли смерть настала під час виконання обов’язків військової служби, але поза зоною активних бойових дій, допомога розраховується як 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2026 році прожитковий мінімум становить 3328 грн, тож сума дорівнює 2 496 000 грн. Якщо ж смерть пов’язана лише з проходженням служби (хвороба чи нещасний випадок, не пов’язані з виконанням обов’язків), застосовується 500-кратний розмір — 1 664 000 грн.
| Обставини смерті | Розмір ОГД у 2026 році | Підстава розрахунку |
|---|---|---|
| Захист Батьківщини, бойові дії, поранення в бою | 15 000 000 грн | Фіксована сума за постановою КМУ № 168 |
| Виконання обов’язків служби (не бойові дії) | 2 496 000 грн | 750 × 3328 грн |
| Проходження служби (хвороба, нещасний випадок) | 1 664 000 грн | 500 × 3328 грн |
Дані взято з офіційних роз’яснень Міністерства оборони України та сайту social.mil.gov.ua.
Хто саме має право отримати виплату
Коло отримувачів чітко визначене законом. Пріоритет має особисте розпорядження, яке військовослужбовець міг скласти заздалегідь. У ньому він вказує конкретних людей і відсотки розподілу. Якщо такого документа немає або він охоплює не всю суму, допомога ділиться порівну між:
- дітьми (у тому числі усиновленими, зачатими за життя загиблого і народженими після його смерті);
- вдовою або вдівцем;
- батьками (усиновлювачами), якщо вони не позбавлені батьківських прав;
- внуками — лише якщо їхні батьки вже померли на момент загибелі діда чи бабусі;
- жінкою або чоловіком, з якими загиблий проживав однією сім’єю без офіційного шлюбу (факт спільного проживання підтверджується судом);
- особами, які перебували на утриманні загиблого.
Окремий захист мають малолітні й неповнолітні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Їм гарантовано щонайменше 50 відсотків тієї частки, яку вони отримали б за відсутності особистого розпорядження. Громадяни Росії та Білорусі, особи, які постійно проживають на території цих країн, а також ті, хто засуджений за державну зраду чи колабораціонізм, права на виплату не мають.
Як відбувається виплата: етапи та терміни
Гроші не надходять одним платежем. Спочатку сім’я отримує одну п’яту від призначеної суми. Решта чотири п’ятих виплачується щомісячними рівними частками. Для випадків, коли актовий запис про смерть складено до 1 вересня 2025 року, цей період становить 40 місяців. Якщо запис зроблено з 1 вересня 2025 року і пізніше — розтягується на 80 місяців. Такий механізм запровадили, щоб розвантажити бюджет і забезпечити стабільні надходження родині протягом тривалого часу.
Процес призначення починається з подання заяви до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Для військовослужбовців ЗСУ це можна зробити в будь-якому ТЦК на підконтрольній території. Далі пакет документів перевіряють на обласному рівні і передають до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони. Комісія Міноборони ухвалює рішення, після чого кошти перераховують на банківський рахунок, указаний у заяві.
Звернутися за допомогою потрібно не пізніше ніж через три роки з дати актового запису про смерть. Пропуск цього строку майже завжди означає втрату права на виплату.
Які документи потрібні для оформлення
Пакет залежить від ступеня спорідненості, але базовий набір виглядає так:
- заява встановленого зразка (кожний отримувач подає окремо);
- паспорт або ID-картка та ідентифікаційний код;
- свідоцтво про смерть військовослужбовця;
- документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей і самого загиблого);
- особисте розпорядження (якщо є);
- довідка про склад сім’ї або витяг з послужного списку;
- витяг з наказу про виключення зі списків особового складу;
- документи про обставини смерті (матеріали службового розслідування, висновок ВЛК — для випадків, не пов’язаних з бойовими діями).
Якщо факт смерті ще не встановлений офіційно (зникнення безвісти), спочатку потрібно звернутися до суду для встановлення факту смерті, отримати свідоцтво в ДРАЦСі і лише після цього подавати заяву на виплату. Усі копії документів завіряються в ТЦК або нотаріально.
Інші види підтримки для сімей загиблих
Одноразова допомога — далеко не єдина форма державної підтримки. На поховання виділяють суму в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, що у 2026 році становить близько 16 640 грн. Крім того, непрацездатні члени сім’ї мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. З 1 березня 2026 року мінімальна пенсійна виплата для батьків, дружини чи чоловіка та однієї дитини загиблого Захисника піднята до 12 810 грн на особу. Для сімей, де пенсію отримують двоє і більше членів (крім батьків і подружжя), мінімум становить 10 020 грн на кожного.
Додатково діють пільги на оплату житлово-комунальних послуг, безоплатний проїзд, пріоритетне забезпечення житлом, пільги при вступі до навчальних закладів і медичне обслуговування. Багато громад запровадили власні програми — одноразові виплати від 50 до 200 тисяч гривень, компенсацію витрат на поховання понад державну норму, психологічну підтримку.
Практичні поради тим, хто оформлює виплату
Найчастіша помилка — подавати документи поспіхом, без повного пакета. Неповний комплект автоматично відправляє справу на доопрацювання і розтягує процес на місяці. Краще заздалегідь перевірити в ТЦК актуальний перелік і зробити кілька комплектів копій. Якщо військовослужбовець складав особисте розпорядження, його варто розшукати в особовій справі частини — воно суттєво спрощує розподіл і зменшує ризик спорів між родичами.
У випадках, коли між членами сім’ї виникають суперечки щодо часток, питання вирішується або письмовою відмовою (нотаріально засвідченою), або через суд. Відмова однієї особи автоматично збільшує частки інших. Також варто пам’ятати: навіть після отримання основної суми можна претендувати на перерахунок, якщо згодом з’ясуються нові обставини смерті, які дозволяють кваліфікувати її як пов’язану із захистом Батьківщини.
Багато родин стикаються із затримками через брак фінансування на місцевому рівні. У такій ситуації допомагає письмове звернення до обласного ТЦК з проханням прискорити передачу справи та контроль за надходженням асигнувань. Юристи, які спеціалізуються на військовому праві, часто рекомендують вести журнал усіх звернень і зберігати копії всіх поданих документів — це значно полегшує захист прав у разі потреби.
Сім’ям, які проживають за кордоном, документи можна подавати через консульські установи України. Підписи на заявах у такому випадку засвідчуються консулом. Виплата все одно здійснюється на український банківський рахунок.
Гроші, отримані як одноразова допомога, не оподатковуються. Їх можна використати на будь-які потреби — від погашення кредитів до купівлі житла чи створення фонду для дітей. Багато родин створюють сімейні фонди пам’яті або інвестують частину коштів у довгострокові інструменти, щоб забезпечити стабільність на роки вперед.