Російську гіперзвукову авіаційну ракету «Кинджал», ймовірно, не варто перехоплювати через її недосконалість. Таку думку в інтерв’ю джерелу висловив співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман.
Відповідаючи на запитання щодо можливості перехоплення ракет «Кинджал», Штілерман зазначив, що практичного сенсу в цьому небагато, оскільки ці ракети й без того часто не влучають у визначені цілі. Як приклад він навів удари по аеродрому в Старокостянтинові, де, за його оцінкою, російські ракети не змогли уразити навіть великий об’єкт.
«Кинджали», мабуть, немає сенсу перехоплювати, тому що вони нікуди не влучають. Ми бачимо, що вони в аеродром на Старконі не можуть влучити, а там такий достатньо великий аеродром», — сказав фахівець.
Оцінка «Іскандера» та проєкт FREYJA
Натомість ефективність боротьби з ракетами «Іскандер», за його словами, залежатиме від можливостей головки самонаведення та радіолокаційних систем. Остаточні висновки щодо цього можна буде зробити лише після початку інтеграції із західними компонентами та отримання всієї необхідної технічної документації.
Штілерман визнав, що «Іскандер» — якісна ракета, адже вона ефективно працює, влучає в цілі та швидко приводиться в бойову готовність. Водночас значну частину її компонентів, зокрема інерціальні навігаційні системи, створювали українські фахівці, які ще до 2014 року працювали над будівництвом відповідного виробництва в Росії.
Окремо конструктор розповів про розвиток проєкту системи протиракетної оборони FREYJA. Після тривалого бюрократичного етапу робота значно прискорилася. Уже підписано меморандуми про співпрацю з низкою країн, а останнім став документ, який підписали міністри оборони України та Німеччини. Це відкриває можливість отримати технічну документацію на окремі компоненти майбутньої системи, зокрема радари, головки самонаведення та системи передачі даних, щоб інтегрувати їх в українську ракету-перехоплювач.
Українську ракету-перехоплювач уже випробували на максимальних перевантаженнях і маневрах, необхідних для перехоплення балістичних цілей, тому подальші кроки визначатимуться доступом до європейських технологій.