Уляна Синецька уособлює той рідкісний тип артистки, чий шлях до успіху прокладений не лише талантом, а й рішучістю залишатися вірною своїм переконанням навіть у найбурхливіші часи. З раннього дитинства в російському Сибіру її голос привертав увагу на конкурсах, а згодом пролунав на сценах престижних шоу та в складі одного з найпопулярніших гуртів пострадянського простору. Сьогодні вона — самостійна творча одиниця під псевдонімом ULYANA, яка мешкає в Києві та творить музику, наповнену особистим досвідом і новою глибиною.
Її публічна позиція щодо подій 2022 року, переїзд і отримання посвідки на проживання в Україні стали символом свідомого вибору на користь цінностей над зручністю. Цей крок не лише змінив її особисте життя, а й додав особливої ваги її творчості, роблячи її голосом, що лунає зсередини українського контексту. Фанати та нові слухачі відкривають для себе не просто поп-виконавицю, а людину з історією про сміливість і пошук автентичності.
Від яскравих, енергійних композицій у форматі дівочого колективу до камерних, інтроспективних треків, де вона виступає автором слів і музики, Уляна демонструє зрілість і готовність експериментувати. Її історія зачіпає тих, хто цікавиться не лише мелодіями, а й тим, як мистецтво переплітається з реальним життям, вибором і трансформацією.
Дитинство в Сибіру та перші кроки до зірок
Народжена 29 березня 1996 року в Югорську Ханти-Мансійського автономного округу, Уляна Янівна Сінецька росла в умовах, де холодний клімат і віддаленість від великих культурних центрів могли б загальмувати будь-які амбіції. Проте вже з п’яти років вона почала займатися вокалом, і родина швидко зрозуміла: голос дівчинки має особливу силу й чистоту, здатну зачарувати з перших нот. Переїзд до Єкатеринбурга став логічним кроком — там відкривалися кращі можливості для розвитку таланту.
Дитинство минуло не в тиші провінції, а в постійних репетиціях, концертах і конкурсах. Уляна брала участь у шкільних заходах, міських фестивалях, а згодом і міжнародних змаганнях. У 2006 році вона стала фіналісткою Дитячого Євробачення — подія, яка дала перше серйозне визнання й показала, що її голос здатен конкурувати на європейському рівні. Два роки потому прийшли титул «Маленька віце-міс світу» та премія «Золотий циліндр» за досягнення в естрадному мистецтві. У 2012-му перемога на III Міжнародному конкурсі популярної пісні в Празі закріпила статус юної зірки, яка вже тоді вміла тримати сцену й передавати емоції через пісню.
Ці ранні перемоги не просто додали нагород до полички. Вони сформували характер: дисципліну, вміння працювати над собою й віру, що талант вимагає постійного руху вперед. Сім’я підтримувала, але й вимагала відповідальності — музика стала не хобі, а справою життя.
Шлях через талант-шоу до великої сцени
Після шкільних років Уляна вступила до Єкатеринбурзького державного театрального інституту, де поєднувала акторську майстерність із вокалом. Це дало їй глибше розуміння сценічної присутності, роботи з емоціями та текстом. Паралельно вона виступала в локальному жіночому поп-гурті CASH — досвід, який навчив командній взаємодії та особливостям поп-виконання.
2014 рік приніс участь у шоу «Голос» під наставництвом Олександра Градського. Проєкт став жорсткою школою: конкуренція, коментарі менторів, необхідність швидко адаптуватися. Хоча до фіналу вона не дійшла, отриманий досвід виявився безцінним. У 2017-му стартувала «Нова Фабрика зірок» — ще один майданчик, де Уляна показала харизму й вокальну впевненість. Саме після цих проєктів вона вирішила шукати нові горизонти й переїхала до Києва.
Київ на той момент уже притягував багатьох молодих артистів своєю динамічною музичною сценою, можливостями для співпраці та свіжою енергією. Переїзд став не просто географічною зміною, а символічним кроком до нової ідентичності. Тут Уляна почала працювати над власними проєктами, і саме в українській столиці її помітили продюсери, які шукали свіжий голос для великого колективу.
Ера «ВІА Гра»: хіти, що запам’ятовуються, та виклики часу
Вересень 2018 року став поворотним. Уляна приєдналася до гурту «ВІА Гра» — проєкту, який уже понад два десятиліття формував уявлення про поп-музику в пострадянському просторі. Костянтин Меладзе створив колектив із яскравими образами, запам’ятовуваними мелодіями та сильними жіночими голосами. Уляна стала першою росіянкою в складі за тривалий період, і її потужний, емоційно насичений вокал ідеально вписався в концепцію.
За роки участі вона записала низку хітів, які звучали на радіо, в чартах і на концертах. Ось ключові композиції того періоду:
| Назва пісні | Рік | Особливості та вплив |
|---|---|---|
| Я полюбила монстра | 2018 | Дебютна робота в гурті, динамічна поп-композиція з сильним вокалом Уляни |
| ЛюбоЛь | 2019 | Один із найбільших хітів періоду, танцювальний трек із запам’ятовуваним приспівом |
| 1+1 | 2019 | Романтична балада, що продемонструвала чуттєвість голосу |
| Рикошет | 2020 | Енергійний трек із сучасним аранжуванням |
| Антигейша / Родниковая вода / Манекен | 2021 | Різноманітні за настроєм пісні, що розкривали акторські здібності Уляни |
| Galileo | 2025 | Остання композиція в історії гурту, виконана за участі Уляни |
Коли в лютому 2022 року розпочалася повномасштабна війна, Уляна, яка вже жила в Києві, зробила вибір, що визначив усе подальше: вона публічно засудила агресію та залишилася в Україні. Групова діяльність для неї на той час призупинилася, але зв’язок із проєктом не обірвався остаточно.
У травні 2025 року Костянтин Меладзе оголосив про закриття «ВІА Гра» після 25 років існування. Уляна взяла участь у записі та виконанні останньої пісні проєкту. Це стало символічним завершенням цілої епохи й водночас точкою відліку для її самостійного шляху.
Особисте життя та вибір, що визначив усе
Роман з українським співаком ALEKSEEV (Микитою Алєксєєвим) тривав кілька років і був одним із найобговорюваніших у шоу-бізнесі. Пара разом з’являлася на публіці, знімалася в кліпах, навіть танцювала в проєкті «Танці з зірками». Вони планували спільне майбутнє, але згодом стосунки завершилися. Попри розставання, творча synergy збереглася — у 2024 році вийшов їхній дует «Вальс».
Після розриву Уляна зосередилася на собі. У Києві вона живе зі своїм французьким бульдогом Нео — чотирилапим компаньйоном, який часто з’являється в її сторіз і постах. Проста фраза «Київ. Нео і я. Одна любов» стала для багатьох фанатів маніфестом нової, більш особистої глави життя.
Квітень 2025 року приніс важливу новину: Уляна офіційно отримала посвідку на проживання в Україні. Вона давно мріяла про громадянство й поступово рухається до цієї мети. Мешкання в Києві — не просто адреса, а свідомий вибір середовища, де вона відчуває підтримку й може творити без внутрішніх конфліктів.
Соло-дебют ULYANA: новий звук, нова свобода
Після завершення ери «ВІА Гра» Уляна запустила сольний проєкт під ім’ям ULYANA. Перший сингл «monolog» (2025) став справжнім маніфестом. Вона сама написала текст і музику, взяла участь у режисурі кліпу (разом із Kate Bondarenko), а зйомки відбулися в Києві. Трек звучить більш камерно, з акцентом на голос і емоційну глибину, а не на танцювальні біти. Багато хто назвав «monolog» гімном самопізнання — піснею, в якій артистка чесно говорить про внутрішні переживання, сумніви й силу рухатися далі.
Наступний реліз «іскритися» (28 листопада 2025) продовжив лінію: сучасний поп із меланхолійними й водночас світлими нотками. Стиль став мінімалістичнішим, особистіснішим. Якщо в гурті Уляна була частиною яскравого, глянцевого образу, то соло вона дозволяє собі бути вразливою, рефлексивною, іноді навіть сирою.
Прослуховуючи її нові треки, відчуваєш, ніби зазираєш у щирі роздуми людини, яка пройшла через серйозні трансформації й тепер говорить власним голосом — без посередників і компромісів.
Ця еволюція природна для багатьох артистів, які після колективного досвіду шукають автентичності. Уляна не просто змінила формат — вона змінила підхід до творчості: більше авторства, більше контролю над процесом, більше чесності.
Життя в Києві сьогодні: творчість, натхнення та плани
Станом на 2026 рік Уляна активно веде Instagram-акаунт (понад 100 тисяч підписників), де ділиться не лише музикою, а й фрагментами повсякденного життя: прогулянками з Нео, моментами натхнення, зйомками. Вона називає це «my personal cinema» — особистим кіно, де кожна історія має свій саундтрек.
Київ став для неї не просто містом проживання, а джерелом нової енергії. Тут вона знімає кліпи, спілкується з українськими музикантами, відчуває пульс сучасної культури. Її присутність у локальному шоу-бізнесі додає різноманітності: артистка з російським корінням, яка свідомо обрала українську ідентичність і підтримує країну не на словах, а справами.
Плани на майбутнє включають нові релізи, можливо, міні-альбом або повноцінний лонгплей, а також живі виступи. Фанати очікують, що сольна творчість розкриє ще більше граней її голосу — від ніжних балад до експериментальніших форм. Уляна рідко дає розлогі інтерв’ю, але її музика говорить сама за себе: це голос людини, яка знайшла дім і тепер співає з повним правом на цю територію.
Її історія продовжує розвиватися. Кожен новий трек, кожна публічна заява чи просто пост із Нео на руках нагадує: справжня сила — не в гучних деклараціях, а в щоденному виборі бути собою й творити там, де ти відчуваєш себе потрібною. Уляна Синецька саме така — співачка, яка не просто змінила локацію, а знайшла нове серце для своєї музики. І це серце б’ється в ритмі Києва.