Оборонний кластер Brave1 оголосив грантовий конкурс на створення вітчизняних двоногих роботів-гуманоїдів для військових завдань. Україна стала першою державою, яка фінансує бойові гуманоїдні системи як окрему категорію оборонних закупівель, а не як адаптацію комерційних розробок, повідомляє джерело.
Системи розробляють для складного бойового середовища без GPS, під впливом радіоелектронної боротьби, де робот може опинитися під завалами або в затопленому окопі. Генеральний директор Brave1 Андрій Гриценюк зазначив: «Ми бачимо, як швидко розвивається галузь людиноподібних роботів у всьому світі – у Китаї та у Сполучених Штатах. Ми бачимо, що такі роботи мають цінність для зміцнення можливостей наших військових. Саме тому ми рухаємося в цьому напрямку».
Від початку року українські наземні роботизовані комплекси виконали понад 66 300 логістичних та евакуаційних місій. У червні їхня кількість сягнула 16 676, що на 122% більше, ніж у січні, свідчать дані Міністерства оборони України.
Переваги і виклики
Гуманоїдні роботи завдяки людській будові тіла можуть працювати в середовищі, створеному для людей, – користуватися сходами, проходити вузькими коридорами та взаємодіяти з обладнанням без зміни інфраструктури. Водночас двонога конструкція створює серйозні труднощі на полі бою, де доводиться долати багнюку, завали та вирви від снарядів.
Єдиний гуманоїдний робот, який випробовували в реальних бойових умовах в Україні, – Phantom MK-1 – показав обмеження: невелику вантажопідйомність, відсутність захисту від води, короткий час автономної роботи та високу технічну складність. Конкурс Brave1 враховує ці недоліки та пропонує почати з простіших платформ для подальшого вдосконалення.
Погляд експертів
Фахівець зі штучного інтелекту Тобі Волш назвав військові операції з використанням ШІ «третьою революцією у війні» та попередив про ризик пришвидшення та посилення смертельності конфліктів без належного контролю. Дослідниця Анна Надібайдзе наголосила на важливості збереження ролі людини у прийнятті рішень під час війни. Україна заявляє, що наявні наземні роботизовані комплекси працюють під контролем людини, однак рівень автономності майбутніх гуманоїдних систем поки не визначено.
