Соломія Вітвіцька діти завжди оточували її турботою та теплом, навіть у ті роки, коли власної дитини ще не було. Дев’ятьох похресників, двох племінників від брата-вояка та сотні маленьких пацієнтів дитячої лікарні «Охматдит» — усе це формувало її особливе розуміння материнства як щоденної відповідальності, духовної опіки й безумовної любові. Сьогодні, на 46-му році життя, ведуча ТСН готується стати мамою вперше: у вересні 2026 року на світ має з’явитися її син від військового нареченого Олексія Ситайла. Ця новина стала справжнім дивом після довгих років кар’єри, випробувань війною та свідомого вибору «не народжувати для галочки».
Її шлях до цього моменту пролягає через львівське дитинство з сильними родинними коренями, навчання в Німеччині, стрімке сходження на телебаченні та два важливі етапи особистого життя. Кожен з них додавав нових барв до її ставлення до дітей: від ролі хресної мами, яка святкує з ними свята й дзвонить щотижня, до активної участі у відбудові лікарні для найуразливіших малюків. Тепер, коли на УЗД уже чітко видно маленьке серцебиття, Соломія відкрито ділиться радістю, показуючи, що справжнє материнство приходить тоді, коли серце й життя готові прийняти його повністю.
Родинні корені та перші уроки турботи
Народжена 16 червня 1980 року в Бродах на Львівщині, Соломія виросла у Львові в родині, де повага до природи, знань і людської стійкості передавалася з покоління в покоління. Її дідусь Микола Вітвіцький працював лісівником і заслуженим працівником сільського господарства — він показував, як важливо дбати про все живе навколо. Інший дідусь, Микола Станчик, стоматолог єврейського походження з Бродів, уособлював витривалість і спокій перед життєвими випробуваннями. Батьки були звичайними людьми інтелігентного кола: мама прищеплювала любов до книг, тато — до природи й самостійності.
Уже в п’ять років дівчинка їздила потягом сама з Бродів до Львова — це було не просто пригодою, а першим уроком незалежності, який згодом допоміг їй вистояти в жорсткому медійному світі. У дитинстві її не хрестили, проте в березні 2011 року вона прийняла греко-католицьке хрещення в київській церкві Василія Великого. Цей свідомий крок став важливим фундаментом для майбутньої ролі хресної мами — ролі, в якій вона пізніше реалізувала глибоку потребу дбати про чужих дітей як про своїх.
Освіта, Німеччина та шлях у журналістику
Після закінчення факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Соломія кілька років навчалася в Університеті Фрідріха-Олександра в Ерлангені-Нюрнберзі. Це розширило її світогляд і навчило дивитися на українські історії під іншим кутом. Перші кроки в професії вона зробила у Львові: кореспондентка новин і ведуча авторських програм на радіо «Ера-FM» у 2002 році, репортерка на «5 каналі» з 2005-го. У 2008 році переїхала до Києва й почала працювати на «1+1».
Там вона швидко стала обличчям ТСН — спочатку кореспонденткою, а з 2011 по 2014 рік вела щоденний таблоїд «ТСН. Особливе», де поєднувала світські новини з глибокими репортажами. Її стиль — елегантні сукні, впевнена подача — став впізнаваним. У 2016 році вона отримала Всеукраїнську премію «Жінка III тисячоліття» в номінації «Рейтинг». Кар’єра вимагала повної віддачі, і саме тому питання власних дітей відкладалося на потім.
Перший шлюб і час переосмислення
У 2013 році Соломія вийшла заміж за режисера та кліпмейкера Влада Кочаткова. Весілля в НСК «Олімпійський» зібрало понад двісті гостей і здавалося ідеальним початком. Проте через вісім років, у 2021-му, пара розійшлася. Дітей у тому шлюбі не було. Пізніше вона чесно говорила, що не належить до жінок, які народжують «для себе» чи «щоб не бути самотньою». Материнство для неї завжди було про велику відповідальність і справжнє партнерство.
Саме в цей період вона почала глибше занурюватися в роль хресної мами та волонтерство. Дев’ятьох дітей, яких вона хрестила, стали для неї справжньою школою любові без біологічного зв’язку. Це був час, коли вона зрозуміла: материнство — це не лише про пологи, а про щоденну присутність, підтримку й уміння бути поруч.
Нове кохання, народжене війною
У 2023–2024 роках у житті Соломії з’явився Олексій Ситайло — військовослужбовець ЗСУ, суддя за фахом. Вони познайомилися ще до повномасштабного вторгнення в колі спільних друзів, а ближче зійшлися після 24 лютого 2022 року. Він пішов до армії, вона активно зайнялася волонтерством. Довгі розлуки, рідкісні зустрічі на вихідні, спільні цінності — усе це зміцнило їхній зв’язок. 14 лютого 2025 року в Карпатах Олексій освідчився їй. Кілька місяців потому пара оголосила про заручини.
Війна прискорила багато процесів. Те, що раніше здавалося «ще не час», раптом стало «саме час». Разом вони почали мріяти про дитину — не поспішаючи, але й не відкладаючи на потім. У квітні 2026 року Соломія опублікувала в Instagram зворушливе відео з УЗД і помітно округленим животиком. Підпис був коротким і містким: «В очікуванні нашого дива».
Дев’ятьох похресників: духовне материнство в дії
Українська традиція хресництва — це не просто обряд, а довічна відповідальність за духовне виховання дитини. Соломія Вітвіцька взяла на себе цю місію для дев’яти малюків. Серед них — Маруся (народжена близько 2013 року, творча дівчинка, з якою вона їздить у мандрівки), Ярина (активна, любить прогулянки Карпатами), Северин (енергійний хлопчик, названий на честь брата), а також Іван — син співачки Світлани Тарабарової та Олексія Бондаря, якому в 2024-му виповнилося шість і який уже пішов у перший клас.
Вона святкує з ними Різдво та Великдень, організовує пікніки, дзвонить щотижня й цікавиться їхніми справами. «Люблю їх понад усе», — неодноразово повторювала вона. Для неї це не формальність, а справжнє материнське серце, яке вміє обіймати навіть тих, кого не народила. Похресники стали для неї першими вчителями терпіння, безкорисливості та вміння радіти чужим успіхам. Коли з’явився Олексій, він теж поступово увійшов у це коло — тепер сімейні свята вони проводять разом.
Племінники — маленькі зірочки, що зігрівають серце
Брат Соломії Северин служить у ЗСУ, його дружина Емма — теж військова. У 2018 році в них народився син (його часто називають Данилом або Северином-молодшим), а наприкінці 2024-го — донька, перша дівчинка в родині після самої Соломії. Тітка з величезною ніжністю ставиться до обох. Вона возить племінника в Карпати, показує йому офіс ТСН, а коли з’явилася племінниця, ділилася зворушливими фото з сердечком у Instagram.
Ці діти стали для неї «репетицією» справжнього тітчинства — можливістю няньчити, балувати, передавати сімейні традиції. Вона часто каже, що саме племінники та похресники допомогли їй відчути, наскільки глибокою може бути радість від дитини, навіть якщо це не твоя кровна.
Благодійність як продовження материнської турботи
З липня 2022 року Соломія очолює наглядову раду Благодійного фонду «Охматдит — здорове дитинство». Після ракетного удару по лікарні в 2024 році фонд зібрав мільйони гривень на відбудову. Вона особисто контролює прозорість витрат, відвідує будівельні майданчики нового корпусу й наголошує: усі донати збережені й будуть використані за цільовим призначенням.
Для неї це не просто громадська діяльність — це продовження тієї самої турботи, яку вона дарує своїм дев’ятьом похресникам. Допомагати чужим дітям, які опинилися в біді, — це теж материнство, тільки в більшому масштабі. Фонд фінансує капітальний ремонт, закупівлю обладнання, підтримку сімей. Кожна врятована дитина — це ще одна зірочка, яка запалюється завдяки її зусиллям.
Довгоочікуваний первісток: радість і відповідальність у 46 років
У травні 2026 року під час гендер-паті в офісі ТСН Соломія розрізала торт і побачила всередині синій крем. Майбутній син — це не просто новина, а підсумок довгого шляху. Вона зізнавалася, що два місяці не знала про вагітність, думала, що отруїлася. Коли ж підтвердилося — світ перевернувся.
На момент оголошення їй було 45, зараз — майже 46. Лікарі відзначають, що сучасна медицина дозволяє жінкам ставати мамами й у цьому віці, хоча ризики вищі. Соломія не приховує: вона рада, що дочекалася саме того партнера, з яким готова розділити всю відповідальність. Олексій, попри службу, поруч. Вони планують майбутнє: пригоди в Карпатах, прогулянки Києвом, нове життя в їхній квартирі, про ремонт якої вона раніше жартувала в мережі.
Уроки, які діти вже встигли дати
Кожна зустріч з похресниками, кожен день з племінниками, кожна поїздка до «Охматдиту» вчили Соломію головного: діти — це не про контроль, а про довіру. Вони вчать жити тут і зараз, радіти дрібницям, прощати швидко й любити сильно. Тепер, коли під серцем росте її власний син, вона знає: у неї вже є досвід, який не купиш ні в жодній школі материнства.
Вона не ідеалізує майбутнє — розуміє, що буде важко поєднувати ефір, благодійність і маленьку дитину. Але саме ця суміш і є її життям. Діти, які вже є в її серці, і той, хто скоро з’явиться, — це одна велика історія любові, стійкості та надії, яку вона пише щодня.
Соломія Вітвіцька діти — це не просто тема для статей. Це її світ, її вибір і її найбільша радість, яка тільки-но починає розгортатися на повну.