Олександр Іванович Калинчук з листопада 2022 по січень 2025 року керував державним підприємством «Укрінмаш», яке входить до структури акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість». У ці роки підприємство виконувало роль ключового посередника в імпорті озброєння, боєприпасів та комплектуючих для Збройних Сил України в умовах повномасштабної війни. Його рішення стосувалися контрактів на мільйони доларів, логістики через кордони та координації з іноземними постачальниками в Польщі, Болгарії, Чехії та інших країнах.
Діяльність Укрінмашу в цей період набувала особливого значення: внутрішнє виробництво не завжди встигало задовольняти потреби фронту, а західна допомога часто вимагала додаткових каналів швидкого доповнення. Калинчук, маючи попередній досвід у юридичному управлінні «Укрспецекспорту» та на Житомирському бронетанковому заводі, опинився на посаді, де кожна затримка поставок могла безпосередньо впливати на боєздатність підрозділів. Після звільнення він очолив приватну компанію «Аркус Україна», що займається схожою діяльністю з торгівлі військовими комплектуючими.
Публічні декларації Калинчука фіксують суттєвий майновий стан: кілька квартир, будинок під Києвом, преміум-автомобілі, готівку в євро та доларах, а також дорогий годинник. Навколо періоду його керівництва та подальших кроків з’явилися журналістські матеріали про можливі зловживання, зриви контрактів та сімейні бізнес-ініціативи за кордоном. Правоохоронні органи проводять перевірки цих фактів, однак станом на середину 2026 року публічних судових вироків безпосередньо щодо персональної відповідальності Калинчука в доступних джерелах не зафіксовано.
Кар’єрний шлях: від допоміжних посад до керівництва спецекспортером
Професійна траєкторія Олександра Калинчука починалася в нижчих ланках оборонного сектору. Він працював помічником директора на Державному підприємстві «Житомирський бронетанковий завод», де підприємство спеціалізувалося на ремонті та модернізації бронетехніки. Пізніше набув досвіду в юридичному управлінні «Укрспецекспорту» — одного з основних державних експортерів військової продукції. Був період діяльності як фізичної особи-підприємця в місті Южне Одеської області, яку згодом припинили.
У 2021–2022 роках Калинчук обіймав посади, пов’язані з імпортом у структурах «Укроборонпрому». У листопаді 2022 року, після короткого періоду виконувача обов’язків попереднього керівника, його призначили генеральним директором «Укрінмашу». Це сталося на тлі активізації закупівель за кордоном, коли Україна шукала альтернативні джерела боєприпасів та техніки після початкових втрат радянських запасів.
Підприємство «Укрінмаш» створене ще 1991 року як спеціалізований зовнішньоторговельний оператор. Воно має право на експортно-імпортні операції з продукцією військового призначення, отримання експортних висновків, організацію ремонту, модернізації та утилізації техніки. Під час повномасштабного вторгнення роль посередника стала критичною: Міністерство оборони або Генеральний штаб формулювали потребу, «Укрінмаш» проводив переговори з іноземними компаніями, забезпечував ліцензії Державної служби експортного контролю, організовував платежі через уповноважені банки та логістику.
| Період | Посада | Організація | Ключові деталі |
|---|---|---|---|
| До 2022 | Помічник директора | ДП «Житомирський бронетанковий завод» | Ремонт та модернізація бронетехніки |
| 2021–2022 | Посади в імпорті / юридичному управлінні | Структури «Укрспецекспорту» / «Укроборонпрому» | Набуття досвіду міжнародних контрактів |
| Листопад 2022 – січень 2025 | Генеральний директор | ДП «Укрінмаш» | Керівництво закупівлями для фронту |
| З 22 січня 2025 | Директор / власник | ТОВ «Аркус Україна» | Приватна торгівля військовими комплектуючими |
Така еволюція типова для фахівців закритого оборонного сектору, де знання процедур, контакти з постачальниками та розуміння регуляторних нюансів цінуються високо. Водночас перехід на керівну посаду в розпал війни покладав на Калинчука відповідальність за сотні контрактів, виконання яких прямо позначалося на забезпеченні артилерії, мінометів та іншої техніки.
Роль «Укрінмашу» в забезпеченні фронту під час повномасштабної війни
З лютого 2022 року Україна зіткнулася з необхідністю терміново поповнювати боєзапаси. Внутрішні заводи, такі як «Артем» чи інші підприємства «Укроборонпрому», нарощували виробництво, проте обсяги не завжди покривали потреби. «Укрінмаш» став одним із каналів, через який держава могла швидко укладати угоди з іноземними виробниками — від болгарських та польських заводів боєприпасів до постачальників компонентів з країн ЄС та США.
Типова схема роботи включала отримання заявки від військових, пошук надійного контрагента, перевірку якості та сертифікації, оформлення експортно-імпортних ліцензій, організацію передоплати або акредитивів та контроль логістики. У воєнний час процедури спрощувалися, щоб прискорити процеси, однак це одночасно підвищувало ризики зловживань. Кожна партія мінометних пострілів, 155-мм снарядів чи запчастин до бронетехніки мала значення на фронті, де затримки в ланцюжку постачання могли призводити до критичних ситуацій для конкретних бригад.
За період керівництва Калинчука підприємство укладало контракти з десятками іноземних партнерів. Деякі поставки відбувалися успішно й вчасно, інші стикалися з труднощами: блокування платежів, проблеми з якістю або логістикою в умовах воєнного стану. Національна поліція та Державна прикордонна служба України подали позови до «Укрінмашу» на суми близько 450 млн грн та 502 млн грн відповідно через невиконання окремих зобов’язань. Загальна дебіторська заборгованість підприємства сягала мільярдних показників, що свідчило про системні виклики в управлінні контрактами.
Майновий стан за деклараціями: цифри та контекст
Декларації, які Калинчук подавав як посадова особа, фіксують конкретні активи. Серед них — три квартири, будинок під Києвом (де родина проживає за усною домовленістю з власницею Людмилою Шаповал), легкові автомобілі Audi Q7 та Volkswagen Touareg 2023 року у власності, Audi Q3 — у дружини. Зазначено готівкові кошти в розмірі 57 тисяч євро та 10 тисяч доларів США, частина з яких зберігалася на рахунках у словацькому Tatrabank. Також задекларовано годинник Rolex, придбаний у 2014 році за приблизно 400 тисяч гривень.
Дохід за основним місцем роботи у 2023 році становив понад 3,3 млн грн, у 2024 — близько 8,8 млн грн. Дружина Тетяна Калинчук працювала викладачем з modest зарплатою близько 10 тисяч грн на місяць. Батьки володіють квартирою на Одещині. Син та дочка в останніх деклараціях значних активів не фігурують.
Ці цифри контрастують із типовим рівнем доходів державних службовців середньої ланки й привертають увагу громадськості до джерел накопичення капіталу в закритому секторі.
Декларації публікуються на порталі Національного агентства з питань запобігання корупції та доступні через аналітичні платформи на кшталт YouControl чи Clarity Project. Вони не пояснюють походження коштів, а лише фіксують наявність. Для глибшого аналізу потрібні додаткові перевірки правоохоронних органів.
Контроверсії та перевірки: що відомо з відкритих джерел
У квітні 2025 року з’явилися публікації, які аналізували період керівництва Калинчука та вказували на можливі схеми. Зокрема, йшлося про поставки комплектуючих болгарській компанії Arcus за заниженими цінами з подальшим викупом продукції через ланцюжок фірм. Після звільнення з «Укрінмашу» Калинчук 22 січня 2025 року став директором і єдиним працівником ТОВ «Аркус Україна», яке за 2024 рік задекларувало дохід майже 12 млн грн. Дружина у жовтні 2024 року зареєструвала компанію LUXIMOT 2024 у Варні (Болгарія), в елітному районі.
Журналісти пов’язували ці кроки з можливим конфліктом інтересів та легалізацією коштів. Крім того, згадувалися зриви конкретних поставок, зокрема пострілів для гранатометів з польської компанії RNR Sp. z o.o., та саботаж претензійної роботи, що могло мінімізувати збитки для підприємства. Вищий антикорупційний суд виніс вирок у справі про розтрату 140 тисяч євро іншими посадовцями «Укрінмашу», однак ця справа не стосувалася безпосередньо Калинчука.
Правоохоронні органи заявили про перевірку фактів, викладених у розслідуваннях. Станом на травень 2026 року, за доступною інформацією, персональних підозр чи вироків щодо Калинчука в цих епізодах публічно не оголошували. Ситуація залишається в статусі перевірки, що типово для складних справ у оборонній сфері, де перетинаються комерційна таємниця, державна безпека та великі фінансові потоки.
Сімейний вимір та кроки після державної служби
Родина Калинчуків включає дружину Тетяну та дітей — Катерину й Макара. Батьки — Іван та Надія Калинчуки — володіють нерухомістю на Одещині. Переїзд частини бізнес-активності до Болгарії збігається з періодом посиленої уваги до оборонних закупівель в Україні. Компанія LUXIMOT 2024 у Варні зареєстрована як така, що не веде активної діяльності на момент публікацій, однак сам факт реєстрації в країні з розвиненим банківським сектором привертає увагу аналітиків.
Після січня 2025 року Калинчук офіційно не пов’язаний з державними структурами. Очолювана ним «Аркус Україна» продовжує працювати в ніші торгівлі військовими комплектуючими — сфері, де він накопичив значний досвід. Це не заборонено законодавством, однак для колишніх керівників стратегічних підприємств існують певні обмеження щодо конфлікту інтересів та використання інсайдерської інформації. Деталі дотримання цих норм перевіряються в межах загальних процедур.
Ширший контекст оборонних закупівель в Україні
Система закупівель озброєння в Україні зазнала суттєвих змін після 2014 та особливо після 2022 року. Створено нові механізми контролю — від електронних майданчиків до посиленого нагляду з боку НАЗК, Рахункової палати та правоохоронців. Водночас специфіка військової продукції вимагає закритості: деталі контрактів часто становлять державну таємницю, постачальники працюють у конкурентному міжнародному середовищі з жорсткими правилами експортного контролю (ITAR, Wassenaar Arrangement тощо).
«Укрінмаш» як спецекспортер мав унікальні повноваження, що дозволяли оперативно реагувати на запити фронту. У той же час такі повноваження створювали поле для потенційних зловживань — від завищення цін до створення штучних посередників. Реформи останніх років спрямовані на зменшення кількості посередників, посилення внутрішнього виробництва (дрони, артилерійські снаряди, РЕБ) та диверсифікацію джерел імпорту. Історія Калинчука ілюструє як можливості системи (швидкі контракти в критичний момент), так і її вразливості (затримки, позови, публічні скандали).
Для початківців важливо розуміти: оборонні закупівлі — це не просто комерція. Це сфера, де помилка або зловживання можуть коштувати людських життів на фронті, а успіх — зберегти підрозділ у складній обстановці. Для просунутих читачів — це приклад системного виклику: як поєднати швидкість, прозорість та національну безпеку в умовах війни, коли кожна гривня та кожен день на рахунку.
Подальший розвиток подій навколо перевірки фактів щодо діяльності Калинчука та «Укрінмашу» залежатиме від висновків правоохоронних органів та можливої судової практики. Відкриті реєстри декларацій, судові рішення та матеріали медіа залишаються основними джерелами для самостійного аналізу цієї історії.