Ярослава Притула-Хома, відома як SLAVIA, — це історія про жінку, чий голос спочатку звучав у тіні, а потім вибухнув яскравою, автентичною мелодією. Народжена у Львові 19 лютого 1986 року, вона з раннього дитинства несла в собі ту внутрішню силу, яка згодом стала основою її пісень про самоповагу, коріння та нове життя. Її шлях — це не просто кар’єрна еволюція, а глибока трансформація особистості, де музика стала інструментом звільнення, а материнство — новим джерелом натхнення.
Для початківців у світі української музики Ярослава Притула-Хома демонструє, як підтримка близьких може перерости в самостійність, а особисті випробування — у потужні авторські твори українською мовою. Просунуті читачі побачать у її творчості відображення ширших процесів: жіноча самореалізація в естраді, вплив війни на мистецтво та баланс між родиною й сценою в сучасній Україні.
Сьогодні, коли синові Леву виповнився рік, співачка поєднує турботу про малюка з новими піснями, поданням на Національний відбір на Євробачення-2026 та активним творчим життям. Її приклад показує: справжня зірка — це не статус, а вміння залишатися собою попри все.
Львівське коріння: перші акорди великої мрії
У мальовничому Львові, де кожна вулиця дихає музикою та історією, 19 лютого 1986 року народилася Ярослава Притула. Батько працював водієм, мати — бухгалтером. Вони не були музикантами, але помітили талант доньки ще в дошкільному віці. Одного разу на весіллі друзів батьків маленька Ярослава заспівала публічно — і це стало тим першим акордом, який визначив усе життя.
Батьки підтримали мрію. Мама відвела доньку до Львівської музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької. Комісія помітила відмінне відчуття ритму й спочатку пропонувала барабани, але обрали фортепіано. Ярослава швидко стала однією з найобдарованіших учениць: чистий голос, абсолютний слух і природна сценічна присутність.
У шкільні роки вона уявляла себе телеведучою, акторкою чи співачкою. Ці мрії не були порожніми фантазіями — вони підживлювалися атмосферою Львова, де культура та мистецтво завжди були частиною повсякденності. Саме тут сформувався той м’який, але впевнений тембр, який пізніше зробить її пісні такими щирими та впізнаваними.
Освіта та зустріч, що змінила долю
Після школи Ярослава вступила до Львівського музичного училища імені Станіслава Людкевича. Тут, серед нот і репетицій, відбулася доленосна зустріч — з Михайлом Хомою, майбутнім Дзідзьо. Вони обоє мріяли про сцену, обоє вкладали душу в музику. Після училища Ярослава переїхала до Києва й закінчила Київський національний університет культури і мистецтв. Додатково вчилася акторської майстерності в Ukrainian Film School.
Цей період став фундаментом. Вона не просто здобула дипломи — вона сформувала професійний підхід до голосу, сцени та авторства. Вже тоді стало зрозуміло: Ярослава не просто співачка, а авторка, яка пише тексти й музику сама. Львівська ґрунтовність поєдналася з київським динамізмом, створивши унікальний творчий профіль.
Гурт «Друзі» та спільний старт з Михайлом Хомою
Після університету Ярослава разом з Михайлом Хомою та іншими музикантами створила гурт «Друзі». Колектив виступав на весіллях, корпоративах, приватних заходах. Це була школа життя: робота з живою аудиторією, вміння тримати увагу, швидко реагувати на зал. Ярослава була солісткою, писала матеріал, підтримувала атмосферу.
Паралельно вона заснувала власну вокальну студію «Слава» в Новояворівську на Львівщині. Десять років викладала дітям вокал, готувала їх до всеукраїнських та міжнародних конкурсів, писала для них пісні. Це був не просто заробіток — це була місія. Вона ділилася тим, що сама отримала від вчителів, і бачила, як маленькі голоси розкриваються.
Гурт «Друзі» з часом трансформувався, Михайло Хома почав сольний проект DZIDZIO, який швидко набрав обертів. Ярослава залишалася поруч — як партнерка, як співачка в тіні великого успіху.
Шлюб з Дзідзьо: підтримка, тінь і приховані мрії
У листопаді 2013 року Ярослава Притула та Михайло Хома офіційно одружилися. Весілля було пишним, стосунки тривали вже понад 13 років. Загалом пара прожила разом близько 20 років. Ярослава свідомо відійшла на другий план: «Робота — це чоловічі зобов’язання, а головне завдання жінки — забезпечити вдома затишок». Вона продовжувала викладати у студії, мріяла про сольну кар’єру, але пріоритетом була підтримка чоловіка.
З часом накопичувалися суперечності. Вона відчувала, що втрачає себе. Хотіла дітей, повноцінної сім’ї. Михайло не бачив себе батьком у той період, потребував від неї материнської опіки. У 2021 році пара розлучилася усвідомлено й цивілізовано.
«Для мене сім’я неповноцінна, коли немає дітей, а він себе не бачив батьком. Ми розуміли, що у наших стосунків немає продовження», — зізналася Ярослава в інтерв’ю 2025 року.
Вони залишилися близькими людьми. Навіть після розлучення спілкуються, дякують одне одному за досвід. Це рідкісний приклад зрілого розставання в шоу-бізнесі.
Сольний дебют SLAVIA: пісні, що змінюють життя
У 2018 році Ярослава взяла участь у «Х-Факторі» з авторською піснею «Чиста, як сльоза». Вона пройшла відбір, але швидко покинула проект — зрозуміла, що формат не для неї. Натомість почала випускати власні треки під псевдонімом SLAVIA (від дитячого прізвиська «Славця»).
Ось ключові пісні, які стали віхами:
| Пісня | Рік | Основна тема | Вплив на слухачів |
|---|---|---|---|
| Чиста, як сльоза | 2018 | Щирість та самоаналіз | Перший крок до автентичності |
| Я тобі не мамка | 2020 | Жіноча самоповага, відмова від ролі «мами» для партнера | Мотивувала тисяч жінок вийти з тіні |
| 50 відтінків | 2021 | Чуттєвість та жіночність | Показала нову, сміливу грань артистки |
| Сила роду | 2023 | Патріотизм, стійкість під час війни | Стала гімном внутрішньої сили українців |
| Дівка з перцем | 2025 | Сила, материнство, нова глава життя | Сміливе оголошення вагітності та відновлення |
Кожна пісня — це сторінка особистої історії. «Я тобі не мамка» стала маніфестом для жінок, які втомилися бути емоційною опорою для чоловіків. «Сила роду» — відповідь на повномасштабне вторгнення.
Вокальна студія «Слава»: педагогіка як частина душі
Навіть у найнапруженіші періоди Ярослава не полишала викладання. Студія «Слава» в Новояворівську стала місцем, де десятки дітей отримали не просто вокальні навички, а впевненість у собі. Вона вчила техніці дихання, сценічної подачі, роботі з емоціями. Багато її учнів ставали призерами конкурсів.
Цей досвід зробив її глибшим автором. Вона розуміє, як народжується голос — не тільки фізично, а й емоційно. Сьогодні, коли в неї є власний маленький слухач — син Лев, — ця педагогічна жилка, напевно, знайде нове втілення.
2021 рік: розлучення як акт самозбереження
Рішення розлучитися далося непросто. Ярослава зізнавалася, що намагалася зберегти стосунки до останнього. Вони навіть ходили до психолога. Але коли вона відчула, що втрачає себе як особистість, зробила вибір.
«Я не тінь. Я особистість», — написала вона тоді в соцмережах. Ці слова стали ключовими для тисяч жінок, які переживали схожі ситуації. Розлучення не стало скандалом — стало прикладом гідного завершення глави.
Нова ера: Андрій Павлюк, син Лев та баланс життя
У 2025 році Ярослава знайшла нове кохання — з підприємцем Андрієм Павлюком з Житомира. Вони познайомилися на курсах акторської майстерності, довго були друзями. 7 червня 2025 року пара одружилася в Житомирській області. Наступного дня, 8 червня, Ярослава народила сина Лева.
«Офіційно зареєстрований громадянин України Лев Андрійович, у житті — просто Лео», — з ніжністю розповіла співачка.
Сьогодні, коли Левчику рік, вона з теплотою ділиться моментами материнства. Водночас продовжує творити. У листопаді 2025 року подала заявку на Національний відбір на Євробачення-2026, хоча й скептично ставиться до прозорості конкурсу. Для неї головне — можливість показати Україну на великій європейській сцені.
Творчість під час випробувань: війна, «Сила роду» та внутрішня стійкість
24 лютого 2022 року застало Ярославу в Києві. Мама приїхала за день до початку повномасштабного вторгнення. Десять днів вони провели в підвалі. Потім — ризикована евакуація до Львова під звуки вибухів. Цей досвід не зламав, а загартував.
На благодійних концертах у госпіталях вона співала пораненим воїнам із заплющеними очима, щоб не розплакатися. Сльози приходили вже в гримерці. Саме тоді народилася пісня «Сила роду» — про стійкість роду, нації, кожної людини.
Музичний почерк Ярослави Притула-Хоми: автентичність понад усе
SLAVIA — це насамперед авторка. Вона пише тексти й музику сама, рідко вдаючись до співавторства. Її пісні завжди українською. Вони про реальні почуття: біль розлучення, радість материнства, обурення несправедливістю, ніжність до рідної землі.
Стиль — суміш попу, легких етно-мотивів та чуттєвої лірики. Голос — м’який, але з характером, з легкою львівською «мелодійністю». Вона не гонитиметься за трендами — вона створює власний шлях.
Ярослава Притула-Хома сьогодні — це не просто співачка. Це жінка, яка пройшла через тінь, війну, розлучення й народження дитини, і при цьому зберегла внутрішнє світло. Її пісні допомагають іншим знайти свій голос. А її життя доводить: після кожної зими обов’язково приходить весна — і можна заспівати її по-новому, з перцем у характері та любов’ю в серці.
Її історія триває. І ми з нетерпінням чекаємо нових акордів від цієї сильної, талановитої та неймовірно щирої жінки.