Джек Глісон, ірландський актор, чиє обличчя мільйони асоціюють із жорстоким королем Джоффрі Баратеоном із «Гри престолів», у лютому 2023 року особисто приїхав до Києва. Разом із друзями він доставив пікап для Збройних сил України, зустрівся з молодими акторами в столичному театрі, пережив повітряну тривогу і в інтерв’ю зізнався, що саме спокій українців допоміг йому не злякатися. Пізніше, у 2023 та 2025 роках, він продовжував підтримку — читав вірш Сергія Жадана у вишиванці та уривок щоденника дев’ятирічного Єгора Кравцова з Маріуполя на лондонській виставці дитячих історій війни. Ці вчинки резонують особливо сильно саме тому, що за ними стоїть людина, яка вміє грати абсолютне зло, але в реальному світі обирає добро.
Його візит і подальші акції — не просто жест знаменитості. Це історія про те, як популярність може стати інструментом привернення уваги до війни, як особиста зустріч із українською стійкістю змінює ставлення, і як навіть актор, який колись зійшов зі сцени після найгучнішої ролі, повертається до публічності заради важливої справи. Для українців Джек Глісон став символом міжнародної солідарності, для якої не існує відстані й де роль лиходія на екрані лише підсилює контраст із реальними діями.
Глісон народився 20 травня 1992 року в Корку, Ірландія. Акторську кар’єру почав ще дитиною — з епізодичних ролей у короткометражках. У 2005 році він з’явився в «Бетмені: Початок» Крістофера Нолана в ролі юного Брюса Вейна. Але справжня слава прийшла з HBO-серіалом «Гра престолів», де з 2011 по 2014 рік він зіграв 26 епізодів принца, а потім короля Джоффрі Баратеона — одного з найненависніших персонажів в історії телебачення.
Роль вимагала від молодого актора грати садиста, маніпулятора й тирана. Глісон справлявся блискуче, і саме це зробило його знаменитим. Проте після завершення роботи над серіалом він вирішив узяти паузу в екранній акторській кар’єрі — майже на шість років. Повернувся лише близько 2020-го. За цей час заснував театральну компанію Collapsing Horse у Дубліні, грав у лялькових виставах, виступав на фестивалях. Закінчив Gonzaga College, а згодом вивчав філософію та теологію в Триніті-коледжі Дубліна. У 2022 році одружився з Ройсін О’Махоні. Колеги по «Грі престолів» неодноразово підкреслювали: у житті Джек — один із найприємніших і доброзичливіших людей, повна протилежність своєму персонажу.
Саме цей контраст робить його підтримку України такою потужною. Коли жорстокий на екрані король приїжджає в країну, що бореться за виживання, і привозить реальну допомогу — це б’є сильніше за будь-які заяви.
Лютневий візит 2023 року: пікап, театр і перша повітряна тривога
У середині лютого 2023 року, напередодні річниці повномасштабного вторгнення, Джек Глісон прибув до Києва. Він пробув у столиці три-чотири дні. Разом із друзями доставив пікап, придбаний британськими волонтерами Крісом і Зарою для Збройних сил України. Це був не просто транспорт — це конкретна допомога фронту в той момент, коли кожна машина на рахунку.
16 лютого актор відвідав Київський академічний театр юного глядача на Липках. Там відбулася зустріч із молодими українськими акторами. Гроші від заходу передали на потреби ЗСУ. Глісон також узяв участь у «Кіноінтенсиві» Андрія Клименкова, завітав до книгарні «Сяйво» й навіть зустрівся з гуртом Kalush Orchestra — отримав від них рожеву панамку як сувенір.
Під час однієї з зустрічей пролунав сигнал повітряної тривоги. Багато хто з присутніх сприйняв це спокійно — «ой, знову тривога». Глісон пізніше згадував в інтерв’ю: якщо б усі навколо запанікували, він би теж злякався. Але спокій українців його заспокоїв. «Я не боюся, якщо ви не боїтеся», — сказав він тоді. Ця фраза стала однією з найяскравіших цитат візиту.
«Я захоплююся вашою стійкістю. Я живу в Ірландії, де немає війни, але до мого народження там було багато війн і конфліктів, тому боляче дивитися, як руйнуються будинки, як гинуть люди і як важко жити звичайне життя».
Дружина актора Ройсін спочатку не була в захваті від поїздки в країну, де триває війна. Проте підтримала рішення чоловіка. «Вона завжди на моєму боці», — зізнавався Глісон пізніше.
«Потрібно використовувати популярність, щоб привернути увагу до війни»
У березні 2023 року, вже після повернення додому, Джек Глісон дав інтерв’ю українському телеканалу 1+1. Він пояснив мотивацію просто й чесно: коли почалося повномасштабне вторгнення, він і дружина були в шоці. Спочатку надсилали гроші ЗСУ. Потім зрозуміли — треба робити більше. Використовувати свою впізнаваність, щоб світ не забував про Україну.
Він наводив приклади друзів: ірландський режисер відмовився купувати російський диван і обрав український. Британські знайомі Кріс і Зара вже передали українським захисникам 230 автомобілів. Сам Глісон приєднався до цього ланцюжка солідарності.
Цей візит став для нього особистим відкриттям. Не просто «підтримати» на відстані, а побачити, почути, відчути. Спокій киян під час тривоги, готовність продовжувати жити й допомагати один одному — усе це справило на нього глибоке враження. Актор, який зіграв абсолютне зло, побачив у реальному світі абсолютну людяність і мужність.
Хронологія підтримки: від пікапа до лондонських читань
Дії Джека Глісона щодо України — це не разовий жест, а послідовна історія солідарності. Ось основні етапи:
- Лютий 2023 — приїзд до Києва, доставка пікапа для ЗСУ, зустріч у Театрі юного глядача, участь у культурних заходах.
- Листопад 2023 — читання вірша Сергія Жадана «Headphones» (у перекладі англійською) на події в Лондоні. Актор був у традиційній українській вишиванці.
- Березень 2025 — участь у відкритті документального проєкту «War Diaries: Unheard Voices of Ukrainian Children» у Лондоні. Глісон зачитав уривок щоденника дев’ятирічного Єгора Кравцова з Маріуполя, який разом із мамою та сестрою переживав окупацію міста. Проєкт ініціювала Христина Храновська, він збирає історії дітей, які стали свідками війни, обстрілів та окупації.
| Дата | Подія | Деталі та значення |
|---|---|---|
| Лютий 2023 | Візит до Києва | Доставка пікапа для ЗСУ, зустріч з акторами та фанами, переживання повітряної тривоги |
| Листопад 2023 | Читання вірша Жадана | У вишиванці, англійською, на лондонській події — культурна підтримка |
| Березень 2025 | «War Diaries» у Лондоні | Читання щоденника Єгора Кравцова з Маріуполя на відкритті виставки дитячих історій війни |
Кожна з цих акцій — це місток між Україною та світом. Коли людина, відома мільйонам як втілення жорстокості, обирає бути поруч — це змінює сприйняття. Це не просто допомога. Це свідчення того, що навіть у найтемніші часи є люди, готові використовувати свій голос і час заради правди.
Чому це резонує так сильно: контраст ролі та реальних вчинків
Для багатьох глядачів «Гри престолів» Джоффрі Баратеон — уособлення всього найгіршого в людині: жорстокість, егоїзм, відсутність емпатії. Глісон зіграв цю роль так переконливо, що сам зізнавався — популярність іноді обтяжувала. Люди переносили ненависть до персонажа на актора.
Саме тому його реальні дії в підтримку України сприймаються особливо гостро. Це ніби Джоффрі раптом з’явився в реальному світі й почав допомагати тим, хто страждає. Контраст працює сильніше за будь-які гасла. Він показує: навіть той, хто вміє грати абсолютне зло, може обирати абсолютне добро.
Українці, які зустрічали Глісона в Києві, відзначали його щирість і скромність. Ніякого голлівудського пафосу — просто людина, яка приїхала допомогти й послухати. Під час тривоги він не ховався за спинами інших. Він дивився на реакцію місцевих і робив висновки. Цей досвід, за його словами, надихнув іще більше.
Що залишається після візитів і читань
Підтримка Джека Глісона — це частина великої картини міжнародної солідарності з Україною. Знаменитості, які приїжджають, читають щоденники дітей, надягають вишиванки й передають техніку фронту, допомагають тримати увагу світу на війні. Коли війна триває роками, саме такі персональні історії не дають темі зникнути з порядку денного.
Глісон не просто «відвідав». Він продовжує. Читання дитячого щоденника з Маріуполя в Лондоні 2025 року — це вже інший рівень. Це не тільки допомога технікою, а й робота з пам’яттю, з голосами тих, хто найменше може себе захистити. Діти, які пережили окупацію, обстріли, втрати, отримують шанс бути почутими завдяки таким акціям.
Його слова про стійкість українців лунають і сьогодні. У світі, де новини швидко забуваються, саме такі особисті свідчення знаменитостей допомагають зберігати фокус. Ірландський актор, який колись грав найжорстокішого короля фентезі, став одним із тих, хто в реальному житті обирає бути на боці тих, хто бореться за свободу.
Кожен його крок — пікап для армії, зустріч у театрі, вірш у вишиванці, щоденник маріупольського хлопчика — це маленька, але дуже відчутна частинка великої справи. І саме тому історія «Джек Глісон в Україні» продовжує жити в розповідях, фото й спогадах тих, хто зустрічав його в Києві, і тих, хто чув його голос у Лондоні.