Дешеві дрони масового виробництва докорінно змінили сучасну війну, викривши критичну енергетичну інфраструктуру як ахіллесову п’яту сучасних економік. Таку думку висловив колумніст джерела Рон Буссо.
Досвід боїв в Україні, Росії та на Близькому Сході показав: безпілотники легко обходять традиційні засоби протиповітряної оборони. Вони перетворюють нафтопереробні заводи, електростанції, експортні термінали та трубопроводи на головні цілі.
Наслідки для Близького Сходу
«Це має глибокі наслідки для енергетичної галузі. Об’єкти, на будівництво яких пішли десятиліття та мільярди доларів, тепер можуть опинитися під загрозою з боку роїв дронів, вартість яких становить від кількох сотень до кількох тисяч доларів за штуку», — йдеться у статті.
З початку конфлікту наприкінці лютого Тегеран неодноразово використовував дрони для порушення судноплавства через Ормузьку протоку. Через неї до війни проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та газу. Атаки поставили під сумнів припущення, що заблокувати цю вузьку морську артерію неможливо без значної військово-морської присутності.
Країни Перської затоки активізували плани зі зменшення залежності від протоки. Вони розширюють і будують тисячі кілометрів трубопроводів для експорту в обхід. Водночас кожен кілометр нової інфраструктури створює додаткову ціль для атак дронів. Іран уже завдав ударів по десятках нафтопереробних заводів, заводів зі зрідження природного газу та електростанцій у регіоні, демонструючи здатність швидко виготовляти нові дрони навіть в умовах війни.
Приклад України та глобальні ризики
Ніде руйнівний потенціал безпілотників не проявився так яскраво, як в Україні. Останніми місяцями Київ запускав рої далекобійних дронів проти нафтопереробних заводів, паливних складів та енергетичних об’єктів у глибині Росії. Україна створила масштабну галузь виробництва дронів і випускає сотні тисяч недорогих БПЛА щомісяця.
Війни в Україні та на Близькому Сході викрили вразливість критичної інфраструктури по всьому світу — від енергетичних об’єктів до електромереж. Спроби урядів створити альтернативні маршрути постачання призводять до появи розгалуженої мережі, яку значно складніше захищати. Енергетичні компанії дедалі більше враховують ризик атак дронів під час планування нових об’єктів.
Технологія дронів змінила баланс сил, оскільки традиційні системи протиповітряної оборони часто не пристосовані для боротьби з невеликими низьколітаючими цілями і коштують у рази дорожче. Буссо проводить аналогію з Першою світовою війною, коли кулемети та колючий дріт кардинально змінили військову доктрину. «У результаті одна з найважливіших галузей світу стикається з неприємною реальністю: відносно дешеві технології можуть становити загрозу для енергетичних об’єктів, вартість яких обчислюється мільярдами доларів», — резюмує колумніст.