Італмас — це російський баражуючий боєприпас типу дрон-камікадзе, створений компанією ZALA Aero Group як спрощена й значно дешевша альтернатива іранським Шахедам-136. Він поєднує дальність польоту до 200 кілометрів із низькою вартістю виробництва, використовуючи пінопласт, скловолокно та китайські авіамодельні двигуни. Народ прозвав його «газонокосаркою» через характерний звук двигуна, а в офіційних документах він фігурує як «Изделие 54».
Цей безпілотник з’явився у 2023 році й одразу вписався в російську тактику насичення української протиповітряної оборони. Його застосовували разом із Шахедами та Ланцетами, щоб збільшити кількість цілей і виснажити системи ППО. За оцінками експертів, Італмас не несе революційних технологій, проте саме масовість і низька ціна роблять його небезпечним інструментом у затяжній війні.
Конструкція у формі літаючого крила, двигун у носі та паливні баки в крилах дозволяють апарату летіти низько й непомітно. Виробництво розгорнули в переобладнаному торговому центрі в Іжевську — символ того, як Росія адаптує цивільну інфраструктуру під військові потреби попри санкції. Для України це означає додаткові ризики для прикордонних регіонів і тилу, де навіть 20-кілограмова бойова частина здатна завдати серйозних руйнувань.
Походження назви та контекст появи Італмас
Назва «Італмас» походить від удмуртської квітки — символу Удмуртії, де розташоване виробництво. Українською цю рослину називають купальницею європейською або вовчою лапою. Російські розробники свідомо обрали локальну назву, підкреслюючи «вітчизняність» проєкту, хоча насправді багато компонентів — китайські.
Дрон з’явився на тлі потреби Росії диверсифікувати арсенал ударних безпілотників. Після масового застосування Шахедів українська ППО навчилася ефективно їх збивати. Потрібен був дешевший, менший і масовіший засіб, який можна випускати сотнями. ZALA Aero, відома Ланцетами, запропонувала «Виріб 54» — апарат, що заповнює нішу між короткодальнобійними Ланцетами та дальнобійними Шахедами.
Випробування почалися взимку 2023 року на полігоні під Іжевськом. Влітку того ж року дрон представили на виставці «Армія-2023» як новинку з «покращеними алгоритмами штучного інтелекту». Восени російське телебачення показало Путіна на підприємстві ZALA в Іжевську, де він ознайомився з новим виробом. Уже в ніч на 23 жовтня 2023 року «Італмас» уперше застосували по Київщині.
Конструкція та технічні характеристики Італмас
Італмас побудований за схемою «літаюче крило» — без традиційного фюзеляжу й хвостового оперення. Така форма зменшує радіолокаційну помітність і спрощує виробництво. Розмах крил — близько 3,8 метра, загальна маса — орієнтовно 100 кілограмів.
Двигун — китайський поршневий двоциліндровий DLE-60 або аналогічний авіамодельний. Його встановили в носі апарата й додатково обдувають повітряним гвинтом. Це рішення знижує теплове випромінювання, ускладнюючи наведення ракет ППО з тепловими головками самонаведення. Паливо заливають безпосередньо в крила — вони виконують роль величезного бензобака.
Бойова частина — осколково-фугасна, масою приблизно 15–25 кілограмів (деякі оцінки сягають 40 кг). Вона детонує лише при прямому влучанні в ціль, а не в повітрі. Дальність польоту — до 200 кілометрів. Швидкість — 120–150 км/год. Політ переважно на малій висоті, що ускладнює виявлення радарами.
Навігація — комбінована: основна — супутникова GPS, на фінальному етапі можливе ручне керування оператором. Деякі джерела згадують елементи машинного навчання для орієнтації в умовах глушіння сигналу, але підтверджених деталей мало. Запуск здійснюють з пневматичної катапульти.
| Параметр | Італмас | Shahed-136 | Ланцет |
| Дальність | до 200 км | до 2000 км (заявлено) | до 70 км |
| Швидкість | 120–150 км/год | 150–180 км/год | 110–150 км/год |
| Бойова частина | 15–25 кг | 40+ кг | 3–5 кг |
| Двигун | бензиновий поршневий (китайський) | бензиновий поршневий | електричний |
| Матеріали | пінопласт, скловолокно, композити | композити | композити |
| Вартість (орієнтовно) | дуже низька | середня | висока |
Дані зібрано з відкритих джерел та експертних оцінок (станом на 2026 рік). Точні цифри можуть відрізнятися через закритість російської програми.
Розробка, виробництво та масштаби випуску
Головний конструктор — Олександр Захаров, генеральний конструктор дочірнього підприємства «Аероскан» концерну «Калашников». Виробництво розмістили в Іжевську — старому зброярському центрі Росії. Цікавий факт: дрони збирають у колишньому торговому центрі «Італмас», який після відходу західних брендів викупили й переобладнали під фабрику.
У грудні 2022 року орендарів виселили, а вже на початку 2023 року запустили складання. Це типовий для Росії часів санкцій підхід: використовувати наявні приміщення, дешеві китайські комплектуючі та прості матеріали. Пінопласт і скловолокно не потребують складних верстатів, а двигун DLE-60 можна купити на AliExpress-подібних майданчиках.
Така організація дозволяє швидко нарощувати випуск. Росія прагне компенсувати втрати дорогих ракет і Шахедів масою дешевших «Італмасів». Експерти відзначають, що якість матеріалів невисока, але для одноразового використання цього достатньо. Дрон не розрахований на багаторазові вильоти — він летить до цілі й вибухає.
Бойове застосування проти України
Перше достовірне застосування зафіксували в ніч на 23 жовтня 2023 року по Київській області. Тоді українські сили ППО збили 13 Шахедів і один неідентифікований дрон, який, ймовірно, і був «Італмасом». Російські джерела одразу заявили про «перше бойове застосування нової зброї».
У 2025 році дрон активно використовували на Сумщині. 14 липня два «Італмаси» вдарили по Сумському національному аграрному університету — поранено 11 людей. 20 липня дрон пошкодив будинок і автомобіль у Зарічному районі Сум. 22 липня кілька апаратів атакували місто: загинула жінка, четверо поранено, пошкоджено вісім будівель. Сумська міська рада прямо вказала на застосування саме «Італмасів».
Регіон фактично став полігоном для відпрацювання нової зброї. Росіяни перевіряють точність, стійкість до радіоелектронної боротьби та ефективність проти цивільних об’єктів. Подібні атаки можуть повторитися в інших прикордонних областях — Чернігівській, Харківській, Запорізькій.
Порівняння з іншими російськими дронами
Італмас займає проміжну нішу. Він дальнобійніший за класичний Ланцет, але дешевший і менший за Шахед-136. Ланцет — електричний, точний, дорогий, розрахований на бронетехніку. Шахед — великий, з потужною бойовою частиною, але помітніший і дорожчий. «Італмас» — компроміс: достатньо дальності для ударів по тилу, низька ціна для масового застосування, менша бойова частина для економії.
У змішаних атаках росіяни запускають «Італмаси» разом із Шахедами. Дешевші дрони йдуть першими або паралельно, змушуючи українську ППО витрачати ракети та увагу. Це класична тактика виснаження.
Загроза для України та практичні рекомендації
Головна небезпека «Італмасу» — не в одній одиниці, а в кількості. Навіть 20-кілограмова бойова частина здатна зруйнувати житловий будинок, пошкодити склад або вбити людей. Малий розмір і низька висота польоту ускладнюють виявлення. Характерний звук двигуна, навпаки, може стати підказкою — вночі або в тиші його чути за сотні метрів.
Для цивільних найважливіше — не ігнорувати повітряні тривоги. При сигналі про дрони:
- негайно прямувати в укриття або підвал;
- якщо немає можливості сховатися — лягти на землю, закрити голову руками, шукати природне прикриття (дерево, паркан, стіна без вікон);
- в автомобілі — зупинитися, вийти й залягти подалі від машини;
- не знімати на телефон — це відволікає й наражає на ризик.
Для військових і фахівців ППО «Італмас» — ще один виклик. Потрібні адаптовані алгоритми виявлення низькошвидкісних цілей, посилення акустичних і візуальних засобів, розвиток дешевих перехоплювачів (FPV-дрони, антидронові рушниці, сітки). Росія продовжує вдосконалювати такі апарати, тому українська сторона також мусить еволюціонувати системи захисту.
Майбутнє «Італмасу» та урок для сучасної війни
Станом на середину 2026 року «Італмас» залишається частиною російського арсеналу. Точні масштаби виробництва невідомі, але тенденція до збільшення випуску дешевих баражуючих боєприпасів триває. Росія демонструє здатність швидко адаптувати цивільну інфраструктуру й китайські комплектуючі під військові потреби.
Для України та її партнерів це нагадування: у сучасній війні вирішальну роль відіграють не тільки високотехнологічні системи, а й здатність протистояти масовим, дешевим і простим засобам ураження. Кожна врятована життям родина в Сумах чи на Київщині — результат ефективної роботи ППО, електронної боротьби та свідомості людей, які не нехтують сигналами тривоги.
Італмас — не найпотужніша, але одна з наймасовіших загроз у небі над Україною сьогодні. Розуміння його можливостей і обмежень — перший крок до ефективного захисту.