Авіаційний експерт Костянтин Криволап заявив, що система протиповітряної оборони навколо Москви не розрахована на відбивання масованих атак українських дронів. Після залпів ракет-перехоплювачів засоби ППО потребують охолодження через перегрів, і саме в цей момент дрони безперешкодно пролітатимуть до цілей.
Експерт зауважив, що раніше поширювалася інформація про «шалене» ППО Москви, яке нібито збиває все на всіх висотах. Однак після детального аналізу можливостей російських систем захисту від українських дронів висновки виявилися протилежними. Криволап також сумнівається в заявах російської сторони про запуск 200 дронів — ймовірно, їх було вдвічі менше. «Ми таке саме могли зробити у два рази меншою кількістю дронів», — наголосив він. Ураження завдали саме дронщики, а не ракети, і значну роль у цьому відіграла сама російська ППО.
Склад ППО та проблеми з охолодженням
До початку повномасштабної війни росіяни мали 85–90 комплексів С-300 і С-400. Після втрат і відновлення наразі їх залишилося від 45 до 60. Навколо Москви по Московській кільцевій автодорозі (протяжність 338 км) зосереджено 15–20 комплексів С-400. Їх мають прикривати 20–30 систем «Панцир С-1/С-2». Після запуску 12 ракет «Панцир С-1» потребує півгодини на охолодження, а «Панцир СМД Е» — майже годину після 48 ракет. Таким чином, 13-й або 49-й дрон уже пролітатиме вільно.
Для повноцінного захисту об’єктів у Москві, включно з ВПК, нафтовими структурами, аеропортами та МКАД, потрібно щонайменше 70 «Панцирів». До війни їх виробили близько 330 одиниць, 110 продали за кордон, а після втрат залишилося приблизно 110. «Після того, як прилітає 12 наших безпілотників, 13-й уже проходить вільно», — підсумував експерт.
Ці обставини пояснюють, чому українські дрони ефективно вражають цілі на території Росії. Зокрема, 18 червня 2026 року було уражено Московський нафтопереробний завод, що призвело до припинення переробки нафти на невизначений термін.