Щороку 17 квітня Україна вшановує тих, хто стоїть між людьми і вогняною стихією. День пожежної охорони — це не просто дата в календарі, а момент, коли країна каже «дякую» людям у касках і спецзахисті. Свято закріплене Указом Президента від 11 жовтня 2013 року № 555/2013 і відзначається саме в цей день. Воно нагадує про тисячолітню боротьбу з вогнем на наших землях і про сучасну службу, яка під обстрілами рятує життя.
Пожежники ДСНС працюють цілодобово: гасять пожежі, розбирають завали після ракетних ударів, евакуюють людей і розміновують території. У 2025 році вони виїжджали на наслідки атак сотні тисяч разів, загасили десятки тисяч пожеж і врятували тисячі життів. Це професійне свято для всіх, хто ризикує собою заради інших.
Історія свята тісно переплетена з розвитком пожежної справи від часів Київської Русі до сьогодення. Сьогодні воно набуває особливого змісту в умовах війни, коли кожен виклик може стати останнім.
Коли і чому з’явилося свято
Офіційно День пожежної охорони запровадили указом Президента Віктора Януковича 11 жовтня 2013 року. Документ прямо вказує: враховуючи вагомий внесок працівників у боротьбу з вогняною стихією, захист життя, здоров’я людей і майна. Дата — 17 квітня — обрана не випадково. Вона перегукується з радянською традицією, коли 17 квітня 1918 року було підписано декрет «Про організацію заходів боротьби з вогнем».
До 2013 року картина була іншою. З 1995 по 2004 рік існував День працівників пожежної охорони, який відзначали 29 січня за указом Леоніда Кучми. Потім свята об’єднали в День працівників цивільного захисту, а з 2008 року закріпився День рятівника 17 вересня. У 2013-му пожежникам повернули окрему дату. Тепер вони мають два професійні дні: квітневий — саме для пожежної охорони, вересневий — для всіх рятувальників ДСНС.
Деякі джерела пов’язують 17 квітня з подіями 1649 року, коли з’явилися перші регламентовані правила пожежної безпеки. Насправді «Наказ про градське благочиння» царя Олексія Михайловича датується квітнем 1649-го (часто згадують 30 квітня за старим стилем). В українському контексті важливіша офіційна фіксація 2013 року.
Глибоке коріння: від Київської Русі до професійних команд
Боротьба з вогнем на українських землях має тисячолітню історію. У Церковному статуті Ярослава Мудрого (1019–1054) уже згадується відповідальність за підпал. Літописи фіксують страшні пожежі: Київ 1017 і 1124 років, коли місто майже згоріло вщент і на кілька років втратило значення. Чернігів, Юр’єв, Львів — скрізь полум’я залишало по собі руїни.
У XIV–XV століттях, коли Київ отримав Магдебурзьке право, з’явилися пожежно-сторожові загони. Вони не лише гасили, а й охороняли місто від мародерства під час пожеж. У XIX столітті справа стала професійною. У Києві 8 січня 1841 року затвердили штати Старокиївської пожежної частини — брандмайор, унтер-офіцер і 23 рядових. Цю дату часто вважають початком організованої пожежної охорони столиці.
У Радянський період служба розвивалася в складі НКВС, потім МВС. Після Чорнобиля 1986 року роль пожежників набула трагічного і героїчного виміру. Вони першими піднялися на дах реактора. Після незалежності 1991 року пожежна охорона пройшла через кілька реорганізацій: від Головного управління пожежної охорони МВС до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, а з 2012–2013 років — до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Сучасна структура та щоденна робота
Сьогодні пожежна охорона — частина Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС. Це не лише гасіння вогню. Рятувальники ліквідують наслідки аварій, стихійних лих, розміновують території, проводять профілактику. У великих містах працюють професійні частини, у селах — добровільні пожежні дружини та місцеві команди.
Робота вимагає фізичної витривалості, психологічної стійкості і постійного навчання. Кожен виклик — це рішення за секунди. Під час повномасштабної війни завдання ускладнилися в рази. Пожежники виїжджають під обстрілами, працюють без світла, води і зв’язку, часто стають ціллю повторних ударів.
За даними ДСНС, лише у 2025 році рятувальники здійснили понад 491 тисячу виїздів на наслідки російських атак, загасили майже 93 тисячі пожеж і врятували понад 7,7 тисячі людей.
Як відзначають і чим можна допомогти
Офіційні заходи включають нагородження кращих працівників, урочисті збори, відкриті дні в пожежних частинах. У громадах влаштовують акції з безпеки, демонстрації техніки, зустрічі зі школярами. Багато хто просто приходить подякувати знайомим пожежникам або передає допомогу підрозділам.
Практична підтримка важлива завжди. Ось що реально допомагає:
- Дотримуватися правил пожежної безпеки вдома: перевіряти електропроводку, не залишати увімкнені обігрівачі, мати вогнегасник і план евакуації.
- Підтримувати місцеві добровільні дружини — техніка, спорядження, паливо.
- Передавати гуманітарну допомогу підрозділам ДСНС, особливо в прифронтових областях.
- Навчати дітей правилам поведінки при пожежі — це рятує життя.
Після таких простих кроків зменшується кількість викликів, а пожежники можуть зосередитися на найскладніших випадках.
Порівняння професійних свят рятувальників
Щоб краще зрозуміти місце квітневого свята, варто подивитися на хронологію змін.
| Період | Назва свята | Дата | Основа |
|---|---|---|---|
| 1995–2004 | День працівників пожежної охорони | 29 січня | Указ Кучми № 7/95 |
| 1998–2003 | День рятівника | Остання субота жовтня | Указ 1998 року |
| 2004–2007 | День працівників цивільного захисту | 17 вересня | Об’єднання свят |
| З 2008 | День рятівника | 17 вересня | Указ 2008 року |
| З 2013 | День пожежної охорони | 17 квітня | Указ № 555/2013 |
Дані зібрані на основі офіційних указів Президента України та матеріалів сайту ДСНС.
Пожежна безпека вдома: що варто знати кожному
Найчастіші причини побутових пожеж — необережне поводження з вогнем, несправна електропроводка та порушення правил експлуатації печей. У житловому секторі щороку спалахують десятки тисяч пожеж. Прості правила різко знижують ризик.
- Раз на рік перевіряйте електропроводку і розетки. Перевантажені подовжувачі — одна з головних причин загорянь.
- Не залишайте увімкнені обігрівачі, праски, плити без нагляду.
- Тримайте вогнегасник у доступному місці і вмійте ним користуватися.
- Обговоріть із родиною план евакуації: хто куди біжить, де зустрічаєтеся.
- У приватних будинках регулярно чистіть димарі.
Ці кроки не потребують великих витрат, але рятують майно і життя. Пожежники завжди повторюють: найкраща пожежа — та, яка не сталася.
Героїзм під час війни
З 2022 року робота пожежників змінилася докорінно. Вони першими прибувають на місця ракетних і дронових ударів. Гасять пожежі в житлових будинках, школах, лікарнях, одночасно рятуючи людей з-під завалів. Багато підрозділів працюють у зонах постійних обстрілів. Відомі випадки, коли ворог бив повторно саме по рятувальниках, які вже гасили вогонь.
Мужність цих людей стала символом стійкості. Вони не носять зброї, але щодня захищають країну на своєму фронті — гуманітарному і рятувальному.
У 2026 році 17 квітня випадає на п’ятницю. Це ще одна нагода подякувати. Не обов’язково чекати офіційного дня. Кожне «дякую» пожежнику після виклику, кожна передана пляшка води чи теплий одяг — уже підтримка.
Пожежна охорона України пройшла шлях від князівських указів і кінних обозів до сучасних автомобілів, дронів і тепловізорів. Але сутність залишилася тією ж: людина, яка біжить туди, звідки всі тікають. 17 квітня — день, коли вся країна може зупинитися на мить і сказати цим людям просте й важливе: ми вас бачимо, ми вам вдячні.