Кирило Олексійович Буданов — генерал-лейтенант, Герой України, людина, чиє ім’я міцно пов’язане з сучасною українською розвідкою та державною безпекою. Від молодого офіцера спецпризначення до керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони, а з січня 2026 року — голови Офісу Президента України, його шлях проліг через бої, таємні операції та складні управлінські рішення.
Народився в Києві 4 січня 1986 року, він пройшов класичну військову школу, тричі був поранений, очолював ключові штаби під час повномасштабної війни та став символом наполегливої, холоднокровної роботи в тилу ворога. Сьогодні його досвід впливає не лише на воєнну розвідку, а й на політичні процеси країни.
Ця стаття розкриває біографію, кар’єрні віхи, відомі операції та особисті сторінки життя людини, яка звикла працювати в тіні, але несподівано опинилася в центрі державної уваги.
Ранні роки та шлях до військової справи
Кирило Буданов з’явився на світ у Києві в родині, про яку публічно відомо небагато — типова ситуація для людей, чия професійна діяльність пов’язана з розвідкою. Дитинство пройшло в столиці, а вільний час хлопець часто проводив у Криму, де серйозно займався спортивним підводним плаванням і підводним орієнтуванням. Ці навички згодом стали не просто хобі, а практичним інструментом у спецпідрозділах.
Шкільні роки не виділялися гучними історіями. Майбутній розвідник закінчив звичайну київську школу №128 і вже тоді чітко розумів, що цивільне життя його не цікавить. Військова справа притягувала сильніше за будь-які інші професії. У 2003 році він вступив до Одеського інституту Сухопутних військ на факультет аеромобільних військ. Чотири роки навчання сформували не лише тактичні знання, а й характер — дисциплінований, витривалий, здатний приймати рішення в умовах невизначеності.
У 2007 році Кирило Олексійович отримав звання лейтенанта і одразу потрапив до підрозділів спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Саме з цього моменту починається його справжня історія — історія людини, яка обрала найскладніший і найнебезпечніший шлях служби.
Участь у російсько-українській війні з 2014 року
Коли в 2014 році почалася війна на сході України, Буданов уже мав солідний досвід служби в спецназі ГУР. Він брав участь у бойових діях, виконував завдання в зоні АТО, працював на лінії зіткнення і в тилу противника. Три поранення — два середньої тяжкості й одне важке — стали ціною цієї роботи. Проте офіцер не пішов у відставку і не перейшов на спокійніші посади.
Однією з найбільш відомих епізодів того періоду стала операція в Армянську в серпні 2016 року. Група українських розвідників, яку очолював тоді ще майор Буданов, провела кілька діб на тимчасово окупованій території Криму. Під час зіткнення з російськими силовиками було ліквідовано підполковника ФСБ і поранено інших співробітників ворожої спецслужби. Група вийшла без втрат. Цей епізод досі залишається одним із небагатьох публічно підтверджених прикладів роботи ГУР на півострові в той період.
З 2018 по 2020 рік Кирило Олексійович виконував секретні завдання, деталі яких офіційно не розголошуються. Саме тоді він набув досвіду, який пізніше дозволив йому ефективно керувати розвідкою вже на рівні цілого відомства.
Призначення начальником ГУР і робота під час повномасштабного вторгнення
У середині 2020 року Буданов коротко попрацював заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки. А вже 5 серпня того ж року президент Володимир Зеленський призначив його начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. На той момент йому було 34 роки — він став одним із наймолодших керівників цього органу за всю його історію.
Під його керівництвом ГУР перетворилося на один із найефективніших інструментів протидії російській агресії. Розвідники брали участь у зриві висадки російських десантників у Гостомелі, планували та забезпечували вертолітні рейси на «Азовсталь», проводили операції зі звільнення острова Зміїний, рейди на «вишки Бойка», висадки на Тарханкуті та інші складні місії. Саме за часів Буданова українська військова розвідка активно розвивала безпілотні системи, зокрема морські дрони Magura, які завдавали відчутних ударів по російському флоту та інфраструктурі.
З травня 2022 року Кирило Олексійович очолив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Під його керівництвом відбулися масштабні обміни, зокрема вересневий 2022 року, коли додому повернулися 215 українських захисників, серед яких понад сто бійців «Азова». З липня того ж року він також керував Комітетом з питань розвідки при Президентові України.
У листопаді 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, Буданов в інтерв’ю американському виданню Military Times публічно попередив про підготовку Росії до великої операції. Його прогнози виявилися точними майже до тижня.
Військові звання та нагороди
Кар’єрне зростання Буданова було стрімким і логічним. Ось основні етапи:
| Рік | Звання / Подія | Деталі |
|---|---|---|
| 2007 | Лейтенант | Закінчення Одеського інституту Сухопутних військ |
| 2021 | Бригадний генерал | 24 серпня |
| 2022 | Генерал-майор | 3 квітня |
| 2023 | Генерал-лейтенант | 7 вересня, наймолодший генерал-лейтенант в Україні |
| 2024 | Герой України | 8 лютого, орден «Золота Зірка» |
Дані про звання та нагороди підтверджуються офіційними джерелами, зокрема матеріалами Енциклопедії Сучасної України та Вікіпедії.
Серед інших відзнак — повний кавалер ордена «За мужність», Хрест бойових заслуг (2022), численні відомчі нагороди Міністерства оборони та ГУР, а також церковні ордени від ПЦУ.
Особисте життя та спроба отруєння дружини
Кирило Буданов одружений з Маріанною Олександрівною Будановою. Дружина в минулому працювала в поліції, балотувалася до Київради. У листопаді 2023 року вона стала жертвою отруєння важкими металами — миш’яком і ртуттю. Стан був серйозним, жінка проходила лікування в Україні, а пізніше, у грудні 2024 року, таємно лікувалася в США через рецидив. Отруєння також виявили у кількох співробітників ГУР. Сам Буданов публічно заявляв, що знає, хто стоїть за цим замахом, і натякав на відповідь на території Росії.
Ця історія ще раз підкреслила, наскільки небезпечною є робота розвідника не лише для нього самого, а й для близьких.
Перехід на посаду керівника Офісу Президента
2 січня 2026 року президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу Президента України. Попередником був Андрій Єрмак. Це призначення стало несподіванкою для багатьох, але логічним кроком з огляду на досвід генерала в питаннях безпеки, розвідки та координації складних процесів.
На новій посаді Буданов зберіг характерний стиль — стриманий, конкретний, орієнтований на результат. У липні 2026 року в інтерв’ю він говорив про адаптацію до роботи з президентом, про те, що активна фаза війни може завершитися цього року, але перед переговорами можлива ескалація, і про те, що Україна не піде на територіальні поступки. Він також підкреслював, що залишається підлеглим президента і не має з цим жодних проблем.
Паралельно в березні 2026 року його призначили головою Ради з питань підтримки підприємництва — ще один напрямок, де військовий досвід поєднується з державним управлінням.
Освіта після 2020 року та публічний образ
Незважаючи на надзвичайно напружений графік, Буданов продовжував навчатися. У 2022 році закінчив Воєнно-дипломатичну академію імені Євгенія Березняка. У 2023-му вступив до аспірантури Національного університету «Острозька академія» (тема дисертації стосується глобальної взаємодії спецслужб). У 2024 році пройшов курс «Стратегічна архітектура» в Києво-Могилянській бізнес-школі.
Публічний образ Кирила Олексійовича формувався поступово. Спочатку його майже не знали за межами силового блоку. Потім з’явилися рідкісні інтерв’ю, де він говорив коротко, без емоцій, але дуже точно. Люди запам’ятали спокійний погляд, характерну зачіску і відчуття, що ця людина завжди знає більше, ніж каже. Саме такий стиль і зробив його впізнаваним.
За моїм досвідом спостереження за публічними виступами українських силовиків протягом останніх років, Буданов виділяється саме відсутністю зайвої риторики. Він рідко дає розлогі коментарі, але коли говорить — інформація зазвичай підтверджується подальшими подіями.
Вплив на українську розвідку та сучасні виклики
Під керівництвом Буданова ГУР не просто збирало інформацію — воно активно впливало на хід війни. Удари по російських аеродромах, нафтопереробних заводах, складах, кораблях у Чорному морі, операції з визволення полонених, робота з партизанськими мережами на окупованих територіях — усе це стало частиною повсякденної діяльності відомства.
Після переходу на Банкову ГУР очолив Олег Іващенко — людина, яка довгий час працювала заступником Буданова. Багато хто в експертному середовищі вважає, що система, побудована попереднім керівником, залишилася стійкою і здатною працювати далі.
Сьогодні Кирило Олексійович Буданов стоїть на перетині військової та політичної сфер. Його досвід розвідника, знання реальної картини на фронті та вміння працювати з чутливою інформацією роблять його однією з ключових фігур у системі прийняття рішень. При цьому він продовжує залишатися людиною, яка звикла до тіні й не шукає зайвого публічного шуму.
Шлях від київського хлопця, який займався підводним плаванням, до генерал-лейтенанта і керівника Офісу Президента — це історія про послідовність, витривалість і готовність брати на себе відповідальність у найскладніші моменти. І ця історія ще далеко не закінчена.