Українські удари по судноплавству в Азовському морі створили для Росії серйозні проблеми з експортною логістикою. Це порівнюють із наслідками ударів Ірану по танкерах в Ормузькій протоці для країн Перської затоки.
Черги суден та масштаби атак
Супутникові знімки та сервіси відстеження суден зафіксували великі черги кораблів біля Ростова-на-Дону та інших підходів до Азовського моря. Причиною стало закриття Донсько-Азовського каналу та Керченської протоки після серії українських ударів. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді заявив, що лише за дев’ять днів українські військові уразили 116 російських суден в Азовському морі.
Раніше Азовське море фактично залишалося недосяжним для українських ударів і слугувало Росії важливою базою для бойових дій та перевезення вантажів. Розвиток безпілотних технологій суттєво змінив ситуацію.
Аналітики джерела вважають, що нова кампанія є частиною ширшої стратегії України з ізоляції окупованого Криму від російської логістичної мережі та порушення морських маршрутів, особливо для перевезення нафтопродуктів і зерна.
Економічні ризики та роль Чорного моря
Експерти попереджають, що наслідки можуть вийти далеко за межі військової сфери. Провідний аналітик аграрних ринків Чорноморського регіону Андрій Сизов пояснив, що роль Чорного моря для світової торгівлі зерном є критично важливою. «Чорне море для ринку пшениці подібне до того, що Перська затока означає для ринку сирої нафти», — наголосив він.
За словами експерта, якщо нинішня ситуація збережеться, економічні втрати Росії можуть зрости до мільярдів доларів. Приблизно чверть російського експорту пшениці проходить через Азовське море. Москва стверджує, що здатна перенаправити поставки через інші чорноморські порти, однак аналітики сумніваються, що цього буде достатньо в розпал сезону експорту зерна.
Нинішня кампанія стала продовженням української стратегії ізоляції окупованого Криму. Після ударів по енергетичній інфраструктурі півострова Україна посилила атаки на мости, залізничні шляхи, автомобільні магістралі та судна, які забезпечують російську логістику, поступово ускладнюючи використання Азовського моря як одного з головних транспортних коридорів Росії.