Настрій росіян щодо війни в Україні змінився за останні місяці. Українські безпілотники вдарили по російській нафтовій інфраструктурі, що спричинило дефіцит палива по всій країні. Економічна ситуація погіршується, а нестача пального стала першим відчутним наслідком війни для більшості росіян.
Автор матеріалу, який щороку відвідує Росію з початку повномасштабної війни, зазначає, що суспільні настрої суттєво змінилися. У 2022 році головне було виживання та адаптація до нової реальності санкцій та війни. Протягом наступних кількох років спостерігалася стабілізація та зростання optimismу щодо здатності економіки до адаптації. Однак до 2026 року почали говорити про економічну рецесію, ще до того, як виник нинішній дефіцит палива.
Економічний тиск та контроль влади
Російська влада змушена утримувати високі військові витрати, водночас скорочуючи можливості цивільної економіки. Для боротьби з інфляцією та дефіцитом бюджету з початку 2026 року ПДВ підвищили з 20% до 22%, а також збільшили податкове навантаження на малий і середній бізнес. Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму в червні дедалі частіше лунали прогнози, що складний період для російської економіки може тривати щонайменше три роки.
Автор нагадує, що розпад Радянського Союзу стал можливим не лише через економічну кризу, а й завдяки політичним реформам. Натомість сучасна Росія побудована за іншою моделлю. З 2000 року Володимир Путін керує авторитарною консолідацією. Він послабив крихкі демократичні інституції, які успадкував від свого попередника Єльцина, та посилив контроль над ЗМІ. Після початку повномасштабної війни Кремль ще більше посилив контроль над суспільством. Опозиційні сили були фактично ліквідовані через ув’язнення або еміграцію, а великий бізнес дедалі більше залежить від держави.
Попри появу дефіциту пального та черг на автозаправках, ознак системної кризи, подібної до тієї, що передувала розпаду СРСР, не видно. Після чотирьох років війни та економічних санкцій повсякденне життя в більшій частині Росії майже не змінилося. Дефіцит палива, що почався в червні 2026 року, ймовірно, був першою справжньою кризою, яка торкнулася більшості населення з початку війни. Кремль поки має можливості для стабілізації ситуації, зокрема через подальше зниження ключової ставки та девальвацію рубля.
Тим часом виснаження Росії відбувається паралельно з великими викликами для України. Українська економіка значною мірою залежить від фінансової допомоги західних партнерів. Після припинення американського фінансування основним донором став Європейський Союз, який погодився виділити Україні 90 млрд євро протягом двох років. Тривають взаємні удари по енергетичній інфраструктурі. На початку липня Росія здійснила масовану атаку на Київ, а Україна відповіла ударами по нафтопереробних підприємствах у Ярославській та Ленінградській областях. Крім того, Україна стикається з проблемами запасів ракет для систем Patriot та ризиками для енергетичної системи напередодні зими.
Попри економічний тиск, автор не вірить, що Кремль найближчим часом змінить свою політику. Економічна напруга існує, але не на такому рівні, щоб Кремль погодився на повну зміну курсу. З огляду на все це, вкрай малоймовірно, що Путін піддасться тиску та виведе війська з України. Оскільки обидві сторони переконані у своїй можливості перемогти, шанси на те, що війна закінчиться найближчим часом, дуже малі.