Воєнний стан, який діє в Україні з перших годин повномасштабного вторгнення Росії, знову продовжено. Указ Президента № 342/2026 від 27 квітня 2026 року, затверджений Верховною Радою, встановлює його дію з 5:30 4 травня до 5:30 2 серпня 2026 року — це вже дев’ятнадцяте продовження. Разом із режимом автоматично продовжено й загальну мобілізацію.
Такий крок зумовлений триваючою збройною агресією: на фронті фіксують сотні бойових зіткнень щодня, ворог не припиняє спроб просування на ключових напрямках. Для мільйонів людей це означає не просто юридичний статус, а реальність, яка формує графік дня, плани на відпустку, умови роботи й навіть відчуття безпеки в рідному місті. Суспільство за ці роки виробило власні механізми стійкості — від волонтерських мереж до гнучких трудових практик, — але навантаження залишається відчутним.
Правовий режим воєнного стану — це не абстракція. Він дає державі інструменти для оборони, водночас тимчасово обмежуючи низку конституційних прав. Водночас він створює гнучкість у трудових відносинах, спрощує деякі процедури для бізнесу й захищає критичну інфраструктуру. Розуміння цих механізмів допомагає як новачкам у темі, так і тим, хто стежить за змінами вже четвертий рік.
Історія воєнного стану: хронологія продовжень
24 лютого 2022 року о 5:30 ранку Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 64/2022 про введення воєнного стану на всій території України строком на 30 діб. Відтоді режим жодного разу не припинявся — парламент регулярно затверджував чергові укази глави держави. Спочатку періоди були коротшими, згодом усталилася практика 90-денних продовжень.
| Дата указу Президента | Період дії | До якої дати | Закон ВРУ про затвердження |
|---|---|---|---|
| 20.10.2025 № 793/2025 | 90 діб | 05.11.2025 — 03.02.2026 | № 4643-IX |
| 12.01.2026 № 40/2026 | 90 діб | 03.02.2026 — 04.05.2026 | № 4757-IX |
| 27.04.2026 № 342/2026 | 90 діб | 04.05.2026 — 02.08.2026 | № 4857-IX |
Кожне продовження — це не формальність. Воно відображає реальну безпекову ситуацію: поки триває широкомасштабна агресія, держава зберігає інструменти для швидкого реагування. Джерело: zakon.rada.gov.ua.
Юридичні підстави: як усе влаштовано
Правовою основою слугує стаття 106 Конституції України та Закон «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 2015 року. Президент видає указ на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони. Верховна Рада має затвердити його протягом двох днів — інакше указ втрачає чинність. У 2026 році цей механізм працює чітко й передбачувано: укази з’являються наприкінці попереднього періоду, а парламент голосує майже одностайно.
Воєнний стан — це не воєнний час у класичному розумінні. Це спеціальний правовий режим, який надає військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам влади додаткові повноваження для відсічі агресії. Одночасно він дозволяє тимчасово обмежувати окремі конституційні права — недоторканність житла, таємницю листування, свободу пересування, зібрань, власності. Обмеження не є довільними: указ чітко фіксує, які саме права і на який строк обмежуються.
Що саме обмежує воєнний стан у 2026 році
На практиці українці відчувають вплив режиму через кілька ключових сфер. Вільний в’їзд і виїзд з окремих територій може бути обмежений, у прифронтових районах діють комендантські години. Масові заходи — мітинги, концерти, фестивалі — потребують додаткового погодження або взагалі заборонені в певні періоди. ЗМІ працюють у форматі єдиного телемарафону, а державні органи отримують ширші повноваження щодо використання майна для оборонних потреб.
- Свобода пересування. У прифронтових областях і прикордонних районах перевірки документів та огляд транспорту стали звичними. Це не тотальний контроль, а інструмент безпеки, який дозволяє швидко реагувати на загрози.
- Право на зібрання. Мирні акції можливі, але їх організація ускладнена вимогами безпеки. У багатьох містах влада віддає перевагу онлайн-форматам або невеликим заходам.
- Трудові відносини. Окремий закон № 2136-IX дозволяє роботодавцям переводити працівників на іншу роботу без згоди (крім переїзду в зону бойових дій), обмежувати тривалість щорічної відпустки до 24 днів за рішенням роботодавця, а для об’єктів критичної інфраструктури — збільшувати робочий тиждень до 60 годин.
- Вибори та референдуми. Під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Повноваження Президента, Верховної Ради та місцевих рад автоматично продовжуються до першого засідання новообраних органів після скасування режиму.
Важливо розуміти: обмеження — це не покарання, а вимушений інструмент. Багато з них уже адаптовані під реалії четвертого року війни. Наприклад, призупинення трудових договорів дозволяє зберігати робочі місця для людей, які виїхали за кордон або опинилися на окупованих територіях.
Вплив на бізнес і трудові відносини: практичні реалії
Для роботодавців і працівників воєнний стан став звичним фоном. Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дає гнучкість: можна змінювати істотні умови праці, залучати до роботи в нічний час без додаткових дозволів у певних випадках, а також призупиняти дію договору, якщо підприємство опинилося в зоні бойових дій або працівник не може виконувати обов’язки через обставини війни.
Водночас держава зберігає контроль: неоформлена праця карається штрафами, а перевірки Держпраці хоч і обмежені, але можливі за скаргами працівників. Бізнес навчився працювати в таких умовах — багато компаній перевели частину процесів онлайн, створили резервні потужності, переглянули логістику. Деякі галузі, особливо IT та експортно-орієнтовані, навіть змогли зберегти темпи зростання завдяки державним програмам підтримки.
Міжнародний вимір: повідомлення про відступи від прав людини
Україна, як і будь-яка держава в умовах війни, повідомляє міжнародні організації про тимчасові відступи від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Європейською конвенцією з прав людини. Такі ноти надсилаються Генеральному секретарю ООН та до Ради Європи. Це прозорий механізм: світ знає, які саме права обмежені і чому. Партнери розуміють, що такі заходи — вимушені й тимчасові, а не спроба згорнути демократію.
Суспільство і психологія: як люди тримаються
Четвертий рік воєнного стану — це не просто юридичний факт. Це фон, на якому народжуються діти, святкують весілля, відкривають бізнеси й захищають країну. Багато хто описує це як «нову нормальність»: сирени стали фоном для роботи з дому, а планування відпустки тепер обов’язково враховує повітряні тривоги.
Суспільство виробило потужні механізми взаємодопомоги. Волонтерські фонди, локальні спільноти, психологічні чати — усе це з’явилося або значно посилилося саме в умовах воєнного стану. Люди навчилися жити в режимі «тут і зараз», цінувати прості речі й водночас тримати фокус на довгострокових цілях — перемозі та відновленні.
Найважливіше — воєнний стан не скасовує людяності. Навпаки, він виявляє її в найяскравіших проявах: від сусідів, які допомагають один одному під час відключень світла, до лікарів, які оперують під обстрілами.
Коли воєнний стан може завершитися
Закон не встановлює максимальної кількості продовжень. Режим припиняється або після закінчення строку, або достроково указом Президента, якщо загроза зникне. Більшість експертів і політиків сходяться на думці: воєнний стан триватиме, доки не буде досягнуто стійкого припинення вогню та надійних гарантій безпеки. Після скасування протягом 90 днів мають відбутися вибори до органів, чиї повноваження були продовжені.
Для звичайних людей це означає, що найближчі місяці життя проходитиме за тими самими правилами. Варто стежити за офіційними джерелами — укази публікуються на сайті Президента та в «Голосі України». Знання своїх прав і можливостей дозволяє не просто «терпіти», а свідомо використовувати ті інструменти, які дає держава в цей період.
Українці вже довели: навіть у найскладніших умовах можна зберігати гідність, підтримувати одне одного й рухатися вперед. Воєнний стан — це випробування, яке триває, але воно також загартовує. І саме це загартування стане фундаментом для майбутнього відновлення країни.