Олександр Олексійович Коструб — це легенда української ортопедії та травматології, чия рука допомогла тисячам спортсменів, балерин і звичайних людей повернутися до повноцінного життя без болю та обмежень. Доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, він уже понад чотири десятиліття стоїть на чолі відділу спортивної та балетної травми в Інституті травматології та ортопедії НАМН України, перетворюючи складні травми колінного суглоба, гомілки чи стопи на історії успішного відновлення.
Його шлях — від дитячого хірурга в далекій Воркуті до президента Української асоціації спортивної травматології, хірургії коліна та артроскопії — насичений інноваціями, сотнями наукових праць і конкретними операціями, які рятують кар’єри та здоров’я. Коструб не просто лікує: він створює нові методики, навчає молодих спеціалістів і робить українську медицину видимою на світовій арені.
Сьогодні, у 2026 році, його досвід особливо цінний для початківців, які тільки починають розбиратися в ортопедії, і для просунутих читачів, котрі шукають глибокі інсайти про сучасні малоінвазивні технології та реабілітацію після спортивних травм.
Ранні роки та формування майбутнього професора
Народжений 2 березня 1948 року в Краснодарі, Олександр Олексійович Коструб ще в шкільні роки в Куп’янську Харківської області відчув покликання до медицини. Дитинство в післявоєнний період, переїзд сім’ї та навчання в звичайній українській школі загартували в ньому дисципліну й цілеспрямованість. У 1966 році він вступив до Саратовського медичного інституту на педіатричний факультет і в 1972 році отримав диплом з відзнакою.
Перші кроки в професії зробив у Воркутинській дитячій лікарні Комі АРСР, де працював дитячим хірургом. Саме там, серед складних випадків у дітей, він опанував базові оперативні техніки, навчився швидко приймати рішення й відчувати відповідальність за життя пацієнта. Ці роки стали фундаментом, на якому пізніше виросла спеціалізація в ортопедії-травматології.
У 1977 році доля привела його до Києва, в Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України. Тут усе почалося по-справжньому: клінічна ординатура, робота завідувачем відділення переливання крові, посади молодшого, старшого та провідного наукового співробітника. Кожна сходинка кар’єри була пройдена з повною віддачею.
Кар’єра в Інституті травматології та ортопедії: від ординатора до керівника відділу
З 1993 по 2000 рік Олександр Олексійович очолював науково-організаційний відділ інституту, координуючи наукові проєкти та впровадження нових методик. А з 2002 року (за деякими джерелами — з 2000-го) він стає завідувачем відділу спортивної та балетної травми — унікального підрозділу, де поєднуються високотехнологічна хірургія й тонке розуміння навантажень на опорно-руховий апарат.
Щороку він особисто виконує сотні операцій вищої категорії складності. Пацієнти з розривами зв’язок, пошкодженнями меніска, переломами гомілки чи специфічними балетними травмами стопи знаходять тут не просто лікування, а комплексний підхід, який враховує професію, вік і рівень фізичної активності.
Його відділ став справжнім центром притягання для спортсменів національних збірних, артистів балету й людей, котрі ведуть активний спосіб життя. Тут поєднуються консервативні методи, артроскопічні втручання та сучасне ендопротезування.
Наукові дослідження та інновації, які змінили підходи до лікування
Більше 500 наукових праць, 7 монографій, 8 методичних рекомендацій, 19 авторських свідоцтв і 10 раціоналізаторських пропозицій — це лише цифри, за якими стоїть колосальний внесок у світову ортопедію. Олександр Олексійович досліджував вроджені та набуті захворювання гомілки в дітей і підлітків, досконало опрацював черезкістковий остеосинтез апаратами зовнішньої фіксації.
Особливо цінні його роботи з лікування посттравматичних артритів, застосування іммобілізованих на сорбентах антибіотиків при кістково-гнійних процесах та сучасних малоінвазивних артроскопічних операцій на колінному й гомілковостопному суглобах. Співавторство в розділі книги «Актуальні проблеми кріобіології і кріомедицини» (2012) та монографії «Клітинна терапія при дегенеративних ушкодженнях сухожиль» (2011) показує, як він поєднує класичну хірургію з новітніми біотехнологіями.
Для початківців важливо зрозуміти: артроскопія, яку активно розвивав професор, — це операція через два-три маленькі проколи. Камера й інструменти дозволяють бачити суглоб зсередини в реальному часі, видаляти пошкоджені тканини чи відновлювати зв’язки без великого розтину. Пацієнт вже на наступний день ходить, а через тижні повертається до тренувань. Саме такі методики Коструб впроваджував першим в Україні.
Спеціалізація на спортивній і балетній травмі: унікальність підходу
Відділ спортивної та балетної травми — це не просто назва. Тут лікують травми, характерні для професійних спортсменів і танцівників: розриви передньої хрестоподібної зв’язки коліна, пошкодження меніска, «танцювальні» переломи плюсневих кісток, проблеми з ахілловим сухожиллям. Балерини часто страждають від перевантажень через пуанти, а футболісти чи баскетболісти — від гострих травм під час стрибків і поворотів.
Професор Коструб одним з перших в Україні почав системно вивчати ARS-синдром (синдром приводячих м’язів стегна, прямих м’язів живота та симфізу), який часто зустрічається у футболістів і легкоатлетів. Його публікації 2007 року про клініку, діагностику та лікування цього стану досі залишаються настільною книгою для спортивних лікарів.
Завдяки його роботі тисячі українських атлетів повернулися на п’єдестали, а балерини Національної опери продовжують виконувати найскладніші партії без хронічного болю. Це не просто операції — це відновлення якості життя.
Громадська діяльність та міжнародне визнання
Олександр Олексійович — генеральний секретар Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація ортопедів-травматологів» і президент Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація спортивної травматології, хірургії коліна та артроскопії». Він — дійсний член Американської академії хірургів-ортопедів (AAOS), Всесвітньої асоціації ортопедів-травматологів (SICOT) та Європейської асоціації спортивної травматології, хірургії коліна та артроскопії (ESSKA).
Ці посади дозволяють йому впливати на розвиток спеціальності в масштабах країни та світу. Він організовує конференції, вебінари, майстер-класи, де молодь вчиться найсучаснішим технікам. Під його керівництвом захищено дві докторські та шість кандидатських дисертацій — ці учні продовжують справу в різних куточках України.
Міжнародне співробітництво відкриває двері для українських пацієнтів до найкращих практик світу, а для лікарів — до обміну досвідом.
Нагороди та державне визнання
У 2019 році Олександр Олексійович отримав орден «За заслуги» III ступеня, у 2022-му — II ступеня. А в 2025 році йому присудили Національну премію України імені Бориса Патона — найвищу наукову нагороду країни. Ці відзнаки — не просто папірці, а визнання внеску в здоров’я нації.
Заслужений лікар України, професор, доктор наук — кожен титул зароблений роками щоденної праці в операційній і за письмовим столом.
Сучасні підходи до лікування: що змінюється на практиці в 2026 році
Сьогодні відділ під керівництвом професора Коструба активно впроваджує регенеративну медицину, точну діагностику за допомогою МРТ і 3D-моделювання, а також персоналізовані протоколи реабілітації. Для спортсменів після реконструкції хрестоподібної зв’язки розроблено програми, які дозволяють повертатися до змагань за 6–9 місяців замість традиційного року.
Для початківців поясню: малоінвазивні методи зменшують ризик інфекцій, скорочують час перебування в лікарні та прискорюють відновлення. Пацієнти, які приходять з хронічним болем у коліні після старої травми, після артроскопії часто кажуть: «Наче нове життя почалося».
| Рік | Етап кар’єри | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1972 | Закінчення Саратовського медінституту | Диплом педіатра, початок хірургічної практики |
| 1977 | Переїзд до Києва, ІТО НАМНУ | Клінічна ординатура, початок спеціалізації в травматології |
| 1983 | Захист кандидатської дисертації | Початок наукової кар’єри |
| 1993 | Захист докторської дисертації | Доктор медичних наук |
| 2002 | Завідувач відділу спортивної та балетної травми | Створення спеціалізованого центру |
| 2019–2022 | Ордени «За заслуги» | Державне визнання |
| 2025 | Національна премія ім. Б. Патона | Найвища наукова нагорода |
Дані таблиці зібрано за матеріалами Інституту травматології та ортопедії НАМН України та Енциклопедії Сучасної України.
Спадщина професора: чому його досвід важливий сьогодні
У світі, де спорт стає масовим, а травми — частими супутниками активного життя, підходи Коструба Олександра Олексійовича дають чіткий алгоритм: точна діагностика, мінімально інвазивне втручання, індивідуальна реабілітація. Для звичайної людини це означає швидке повернення до роботи чи хобі. Для елітних спортсменів — збереження кар’єри.
Він завжди підкреслює: ортопедія — це не тільки операції, а й профілактика, правильна техніка тренувань і своєчасна допомога. Його учні продовжують справу в регіонах, а наукові праці доступні в бібліотеках і на конференціях.
Коструб Олександр Олексійович залишається активним у 2026 році, передає досвід і надихає нове покоління лікарів. Його історія — це приклад того, як щира відданість професії змінює життя тисяч людей навколо.