Катерина Мотрич — креативна директорка, засновниця ювелірного бренду Motrych Studio, співзасновниця та ведуча відвертого YouTube-шоу «ебаут», а також голос, який не боїться говорити про те, про що раніше мовчали. Народжена 20 лютого 1996 року в невеликому Богуславі на Київщині, вона пройшла шлях від дівчини з багатодітної родини до впливової медіа-персони, яка поєднує бізнес, просвіту та активну громадянську позицію. Її проєкти ламають табу, а особиста історія — від емоційних стосунків і шлюбу під час війни до трагічної втрати чоловіка-актора та воїна Юрія Феліпенка — стає частиною ширшої розмови про стійкість, пам’ять і любов до України.
Сьогодні Катерина Мотрич не просто ведуча чи підприємиця. Вона — символ того, як жінки в умовах війни знаходять сили творити, говорити правду і зберігати людяність. Її шоу «ебаут» з 2021 року відкриває двері до тем сексуальної освіти, фемінізму, ментального здоров’я та стосунків, а бренд Motrych Studio створює прикраси, які хочеться передавати поколінням як сімейну реліквію. Усе це — на тлі волонтерських поїздок на схід, публічних заяв про захист української мови та глибокої рефлексії про втрату, яка не ламає, а загартовує.
Її історія надихає початківців, бо показує: успіх народжується з щирості, а вплив — з готовності бути вразливою перед мільйонами. Для просунутих читачів це ще й глибокий погляд на те, як один голос може формувати культурний ландшафт країни в найскладніші часи.
Раннє життя в Богуславі: коріння, яке формує силу
Богуслав на Київщині — тихе містечко з багатою історією, де кожна вулиця дихає українським духом. Саме тут 20 лютого 1996 року народилася Катерина Мотрич у багатодітній родині. Дитинство, сповнене тепла великої сім’ї, навчило її цінувати близькість, щирість і підтримку. Ці цінності стали фундаментом для всього, що вона робить сьогодні.
Змалку Катерина відчувала потяг до творчості та комунікації. Навколишній світ — з його розмовами за столом, сімейними традиціями та любов’ю до рідної землі — формував у ній глибоку проукраїнську позицію. Вона не просто виросла в Україні, а вдихнула її культуру кожною клітиною. Ця основа допомогла їй пізніше говорити про складні теми без страху бути неправильно зрозумілою.
Переїзд до Києва став природним кроком. Тут вона не просто шукала освіту, а будувала себе як особистість, яка готова змінювати простір навколо.
Освіта та перші кроки в PR: як журналістика перетворилася на інструмент впливу
Національний авіаційний університет став для Катерини Мотрич справжньою кузнею професійних навичок. Вона здобула дипломи одразу за двома спеціальностями — «журналістика» та «менеджмент соціокультурної діяльності». Цей дует знань дав їй розуміння, як працювати зі словами і з людьми одночасно.
Після університету Катерина занурилася в PR-сферу. Робота піарницею навчила її не просто просувати бренди, а створювати історії, які резонують. Саме в цей період вона відчула, що хоче більше — не просто комунікувати, а говорити про те, що дійсно хвилює. Цей досвід став підґрунтям для запуску власних проєктів.
Вона швидко зрозуміла: щирість і сміливість у комунікації — це не ризик, а ключ до справжнього зв’язку з аудиторією. Ця впевненість допомогла їй перейти від корпоративної роботи до створення контенту, який змінює суспільство.
Народження шоу «ебаут»: прорив, який зрушив табу
У березні 2021 року разом із Наті Авдєєвою (модель і продюсерка The Village Україна) Катерина Мотрич запустила YouTube-шоу «ебаут». Третьою ведучою запросили Ярославу Кравченко. Проєкт став справжнім вибухом — відверті розмови про секс, фемінізм, ментальне здоров’я, стосунки та все, про що раніше соромилися говорити вголос.
За даними ранніх інтерв’ю, співзасновниці орієнтувалися на жінок 25–34 років, але шоу швидко переросло в платформу для всіх, хто шукає чесності. Катерина часто підкреслює: їхня місія — просвітницька й розважальна водночас. Вони говорять з людьми про те, про що ті соромляться сказати самі.
Шоу не просто розважало. Воно допомагало аудиторії в умовах війни знаходити слова для своїх почуттів, розбиратися в стосунках і дбати про себе. Пізніше з’явився подкаст «ебаутВійсько+», де теми набули ще глибшого, воєнного контексту. Катерина Мотрич стала не просто ведучою — вона стала голосом покоління, яке відмовляється мовчати.
- Відвертість як інструмент: Кожний випуск — це не скандал, а розмова з експертами, яка руйнує стереотипи і дає практичні інструменти для життя.
- Реакція суспільства: Хейт і підтримка йшли пліч-о-пліч, але саме критика показала, наскільки потрібним був цей проєкт.
- Еволюція: Від розважального формату до глибоких рефлексій про війну, втрату та відновлення.
Сьогодні «ебаут» — це не просто шоу. Це культурний феномен, який допомагає українцям залишатися людьми навіть у найтемніші часи.
Motrych Studio: ювелірний бренд, де прикраси розповідають історії
Наприкінці 2022 року, коли країна переживала перші місяці повномасштабного вторгнення, Катерина Мотрич заснувала Motrych Studio. Бренд народився з бажання створювати не просто прикраси, а речі, які можна передавати дітям і онукам як спадок. Кожна деталь — crafted with soul, з акцентом на історії, які вони несуть.
Філософія проста і потужна: прикраси як спосіб зберегти пам’ять і красу в хаосі. Катерина, як креативна директорка, вкладає в кожен виріб частинку себе — любов до деталей, українські мотиви та бажання дарувати радість навіть у складні часи.
Бренд швидко знайшов свою аудиторію. Люди купують не просто золото чи срібло — вони обирають емоцію, яка залишається з ними назавжди. Для Катерини це не бізнес, а продовження її місії: творити красу, яка перемагає біль.
| Рік | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 2021 | Запуск «ебаут» | Початок просвітницької місії |
| 2022 (кінець) | Заснування Motrych Studio | Творення спадку в часи війни |
| 2024 | Шлюб з Юрієм Феліпенком | Особисте щастя на тлі війни |
| 2025 | Трагічна втрата чоловіка | Перетворення болю на силу |
За інформацією з офіційного сайту бренду, Motrych Studio продовжує розвиватися, пропонуючи унікальні колекції, які поєднують сучасний дизайн і вічну цінність.
Особисте життя: кохання, шлюб і шлях через втрату
Історія стосунків Катерини Мотрич і актора Юрія Феліпенка (театр на Подолі, пізніше — боєць 429-го полку «Ахіллес») була емоційною і справжньою. Вони то сходилися, то розходилися, розійшлися навіть перед повномасштабним вторгненням, але війна знову з’єднала їх. У червні 2024 року пара одружилася в Харкові. Юрій став для неї миром, душею і світлом.
15 червня 2025 року Юрій загинув під час бойового завдання. Катерина повідомила про це в Instagram, а потім поділилася болем публічно. Її звернення до українців, спогади про останній день народження чоловіка і слова про те, як Росія забирає сім’ї, розчулили мільйони.
Вона не ховалася від горя. Навпаки — перетворила його на розмову про пам’ять, силу і необхідність продовжувати жити. «Легше не стає», — зізнавалася вона, але знаходила опору в роботі, друзях і вірі в перемогу.
Громадська позиція: мова, пам’ять і боротьба за ідентичність
Катерина Мотрич відкрито виступає проти виховання дітей російською мовою, називаючи її маргінальною в сучасній Україні. Вона вважає, що Росія намагається відібрати не тільки території, а й культурну ідентичність. Її заяви після втрати чоловіка стали ще гострішими: «Просто від’їб*ться від людей, які проживають найбільше своє горе».
Вона активно говорить про збереження пам’яті — особистої, родинної, національної. У розмовах і подкастах підкреслює: пам’ять — це зброя, яка не дає забути, за що ми боремося.
Ця позиція робить її не просто знаменитістю, а активісткою, яка використовує свій вплив для реальних змін.
Волонтерство: руки, які допомагають фронту
Ще до великої популярності Катерина Мотрич разом із Танею Каменєвою організовувала поїздки на схід для допомоги військовим. Вони — близькі військових і цивільні жінки — везли все необхідне, підтримували і поверталися з новою силою.
У 2023 році вона разом з іншими ведучими «ебаут» проводила уроки волонтерства для школярів. Для неї волонтерство — не разова акція, а спосіб життя. Воно поєднується з основною роботою і дає відчуття, що кожен може бути корисним.
Катерина Мотрич продовжує жити повноцінно — творити, говорити, любити Україну. Її шлях показує, що навіть у найтемніші моменти можна знайти світло всередині себе і ділитися ним з іншими. Історія тільки триває, а її голос звучить дедалі сильніше.