Євгеній Леонідович Хмара — генерал-майор, який пройшов шлях від бійця елітного підрозділу Служби безпеки України до тимчасового керівника оборонного відомства країни. Його кар’єра тісно пов’язана з найскладнішими спецопераціями сучасної війни, технологічними ударами вглиб території противника та реформуванням сил безпеки.
За відкритими даними, Хмара служить у системі СБУ з 2011 року, брав участь у визволенні Київщини та острова Зміїний, очолював Центр спеціальних операцій «А» і тимчасово керував Службою безпеки. Станом на липень 2026 року він виконує обов’язки міністра оборони України, зосереджуючись на розвитку далекобійних технологій і збереженні життя військових.
Його біографія — приклад професіонала, який піднімався сходинками не через публічність, а через результати на полі бою та в штабах. Особисті деталі залишаються закритими з міркувань безпеки, проте професійний шлях добре документований офіційними джерелами.
Ранні роки служби та формування як спецпризначенця
Євгеній Хмара розпочав професійну військову кар’єру задовго до повномасштабного вторгнення. За окремими відомостями з відкритих джерел, він здобув військову освіту в Кам’янець-Подільському військово-інженерному інституті та після закінчення навчання у 2006 році служив у загоні спеціального призначення «Омега» внутрішніх військ. У 2011 році перейшов до Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України — підрозділу, відомого як «Альфа».
Саме тут він пройшов повний цикл підготовки: від тактичних завдань до керівництва морським компонентом підрозділу. Спеціалізована професійна підготовка для служби в спецпідрозділах стала основою його подальшого зростання. Хмара брав участь в антитерористичній операції на сході України ще до 2022 року, накопичуючи досвід у реальних бойових умовах.
Цей період сформував його як офіцера, який розуміє не лише класичні методи, а й потребу в швидкій адаптації до нових загроз. Колеги описують його як людину, яка значну частину часу проводить на передовій або поблизу лінії зіткнення, а не в кабінетах.
Участь у повномасштабній війні: Київщина, Донбас і Зміїний
З початком повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Євгеній Хмара безпосередньо залучився до бойових дій. Він брав участь у визволенні територій Київської області від російських окупантів. Після стабілізації ситуації навколо столиці виконував завдання на Донеччині, зокрема в районі Сєвєродонецька та Лисичанська.
Одним із ключових епізодів його кар’єри стало керівництво спецоперацією з визволення острова Зміїний у 2022 році. Ця операція мала не лише військове, а й символічне значення: повернення контролю над стратегічною точкою в Чорному морі. Сам Хмара пізніше називав її однією з знакових перемог, яка поєднала військові, економічні та психологічні аспекти.
Під його командуванням підрозділи «Альфи» активно використовували безпілотні системи, що вже тоді закладало основу для майбутніх далекобійних кампаній. Цей досвід став фундаментом для подальших призначень.
Керівництво Центром спеціальних операцій «А»
14 квітня 2023 року указом Президента України Володимира Зеленського Євгенія Хмару призначили начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ. 24 серпня 2023 року йому присвоїли звання бригадного генерала, а 23 червня 2024 року — генерал-майора.
25 серпня 2025 року після реформування підрозділу Хмара очолив оновлений Центр спеціальних операцій «А». Під його керівництвом ЦСО «А» стабільно входив до трійки найефективніших підрозділів Сил оборони за показниками знищення техніки та живої сили противника з використанням безпілотників.
За даними відкритих джерел, до 2026 року підрозділ завдав збитків російській військовій техніці на суму близько 5,5 мільярда доларів. Переважно йшлося про танки, бойові машини, системи протиповітряної оборони та комплекси радіоелектронної боротьби. Оператори дронів «Альфи» брали участь у знакових акціях, зокрема в операції «Павутина», спрямованій на ураження стратегічної авіації противника.
Хмара послідовно розвивав технологічну складову: deep strike, middle strike, наземні роботизовані комплекси. Його підхід базувався на максимальній ефективності при мінімальних втратах серед особового складу.
Тимчасове керівництво Службою безпеки України
5 січня 2026 року Президент призначив Євгенія Хмару тимчасово виконуючим обов’язки Голови СБУ. Він змінив на цій посаді Василя Малюка. На чолі Служби Хмара продовжив курс на технологічні удари та контррозвідувальну роботу.
За цей період СБУ під його тимчасовим керівництвом зберігала високий темп операцій проти російської інфраструктури. Хмара неодноразово підкреслював важливість злагодженої роботи різних складових Сил оборони та швидкої адаптації до змін у тактиці противника.
16 липня 2026 року його звільнили від виконання обов’язків голови СБУ та посади начальника ЦСО «А» у зв’язку з новим призначенням.
Призначення виконувачем обов’язків міністра оборони
16 липня 2026 року Президент Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України. У заяві глава держави наголосив на безпрецедентному досвіді генерала у проведенні технологічних ударних операцій.
17 липня Кабінет Міністрів призначив Хмару заступником міністра оборони, а з 20 липня — виконувачем обов’язків міністра. Президент заявив, що після дотримання юридичних процедур звернеться до парламенту з пропозицією призначити його на постійну посаду.
У своїх перших заявах на новій посаді Хмара окреслив пріоритети: досягнення технологічної переваги над противником, масштабування рішень, які зберігають життя українських воїнів, розвиток далекобійних можливостей і забезпечення Сил оборони необхідними засобами. Він підкреслив, що мета залишається незмінною — максимальна ефективність при мінімальних втратах.
| Дата | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 2011 | Початок служби в ЦСО «А» СБУ | Формування як спецпризначенця |
| 2022 | Визволення Київщини, Зміїного | Ключові бойові операції |
| 14.04.2023 | Начальник Центру спецоперацій | Початок командної кар’єри |
| 23.06.2024 | Звання генерал-майора | Визнання заслуг |
| 05.01.2026 | т.в.о. Голови СБУ | Стратегічне керівництво |
| 20.07.2026 | в.о. міністра оборони | Новий етап відповідальності |
Дані таблиці базуються на офіційних повідомленнях Президента, урядових розпорядженнях та матеріалах Вікіпедії.
Нагороди та визнання
За роки служби Євгеній Хмара став повним кавалером ордена Богдана Хмельницького. Серед його відзнак:
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2016)
- Медаль «За військову службу Україні» (2019)
- Орден «За мужність» III ступеня (2023)
- Орден Богдана Хмельницького III, II та I ступенів (2023–2024)
- Відзнака Президента України «Хрест бойових заслуг» (2025)
Ці нагороди відображають як особисту мужність, так і результати підлеглих підрозділів.
Стиль керівництва та підхід до сучасної війни
Хмара належить до покоління командирів, які сприймають війну як технологічне змагання. Під його впливом «Альфа» перетворилася на один із флагманів застосування безпілотних систем дальнього радіусу дії. Він послідовно відстоює ідею, що перемога залежить від швидкості впровадження інновацій і вміння масштабувати успішні рішення.
Колеги та аналітики відзначають його практичний досвід: він знає, як працюють дронні розрахунки на передовій, як організовувати операції в окупованих територіях і повертатися. Це рідкісне поєднання бойового досвіду та стратегічного мислення.
Особисте життя Євгенія Хмари залишається поза публічним простором. Дата народження, місце походження та сімейний стан не розголошуються з міркувань безпеки — стандартна практика для керівників спецслужб такого рівня.
Сьогодні, виконуючи обов’язки міністра оборони, Хмара стоїть перед завданням об’єднати досвід спецпідрозділів із системною роботою всього оборонного сектору. Його шлях від бійця «Альфи» до однієї з найвищих посад у системі національної безпеки демонструє, як професіоналізм і результати на полі бою відкривають двері до стратегічного керівництва.