Давид Георгійович Арахамія — український політик грузинського походження, голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді з 2019 року, колишній успішний IT-підприємець і активний волонтер часів початку російсько-української війни. Народився 23 травня 1979 року, він пройшов шлях від підлітка, який тікав від війни в Абхазії, до людини, яка будувала глобальний бізнес, а потім стала однією з ключових фігур українського парламенту.
Його історія поєднує підприємницьку хватку, волонтерську відданість і політичну відповідальність. Саме завдяки досвіду в IT і роботі з військовими Арахамія зміг швидко зайняти впливову позицію в партії влади та брати участь у складних переговорах 2022 року. Сьогодні він залишається секретарем Національної інвестиційної ради та членом Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки.
Цей матеріал зібрав перевірені факти про життя, бізнес, волонтерство та політичну діяльність Арахамії, щоб дати повну картину людини, яка вже понад шість років очолює найбільшу фракцію в українському парламенті.
Ранні роки та шлях до України
Дитинство Давида Арахамії пройшло між Сочі та Гаграми. Він народився 23 травня 1979 року в Сочі, тодішній РСФСР, але певний час жив у Гаграх в Абхазії. Грузинське коріння завжди залишалося важливою частиною його ідентичності. Батько працював учителем, мати — косметологом.
У 1992 році, коли хлопцеві виповнилося лише 12 років, війна в Абхазії змусила родину тікати. Спочатку вони опинилися в Латвії, потім деякий час жили в Пензі, а зрештою остаточно оселилися в Миколаєві. Саме тут Давид виріс, закінчив загальноосвітню школу № 36 і сформував характер, який пізніше проявлявся і в бізнесі, і в політиці.
Переїзд став для нього не просто зміною міста. Він назавжди запам’ятав, як війна ламає звичне життя. Цей досвід багато хто з близьких пізніше пов’язував із його рішучістю допомагати українським військовим у 2014 році.
Освіта та перші кроки в IT
Після школи Давид обрав економіку. Він навчався в Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет» у Києві, де здобув ступінь магістра. Паралельно пройшов магістерську програму Professional Management в Open University London. Ці знання стали фундаментом для його підприємницької діяльності.
Уже в студентські роки він розумів, що класична кар’єра його не цікавить. Інтернет тоді тільки починав стрімко розвиватися, і молодий економіст побачив у ньому величезний потенціал. Саме цей інтерес привів його до створення компанії, яка змінила ринок веб-шаблонів.
Бізнес-імперія: TemplateMonster і Weblium
У 2002 році 23-річний Давид Арахамія заснував IT-компанію TemplateMonster. Ідея була простою і водночас революційною для того часу: продавати готові якісні шаблони для вебсайтів. Компанія швидко виросла, відкрила офіси в різних країнах і стала піонером у своїй ніші.
За словами самого Арахамії та відкритих джерел, у 2013 році він продав TemplateMonster більш ніж за 100 мільйонів доларів. Після цього деякий час жив у США, але з початком подій на Майдані вирішив повернутися. У 2016 році він запустив новий проєкт — конструктор сайтів Weblium, який також здобув популярність.
Бізнес дав йому не лише фінансову незалежність, а й досвід управління великими командами, роботи з міжнародними ринками та швидкого прийняття рішень. Ці навички пізніше стали в пригоді і у волонтерстві, і в парламенті.
Продаж TemplateMonster за понад 100 мільйонів доларів став одним із найуспішніших виходів українського IT-підприємця того періоду.
Волонтерський фронт 2014 року
Коли у 2014 році почалася війна на сході України, Давид Арахамія не залишився осторонь. У березні разом із друзями він створив сайт для збору коштів на екіпірування десантників 79-ї бригади. З цього невеликого кроку виріс «Народний проєкт» — одна з найвідоміших волонтерських ініціатив того часу.
У серпні 2014 року його призначили радником голови Миколаївської облдержадміністрації з питань волонтерської діяльності. У вересні став уповноваженим міністра оборони з питань закупівель, а в жовтні — радником міністра оборони та головою Ради волонтерів при Міністерстві оборони. Разом із колегами він створив Асоціацію народних волонтерів України і курував так званий «волонтерський десант» у міністерстві.
За цю роботу 23 серпня 2014 року Президент України нагородив його орденом «За заслуги» III ступеня. Волонтерство для Арахамії стало не епізодом, а системною роботою, яка поєднала бізнес-підходи з реальною допомогою армії.
У лютому 2015 року він отримав українське громадянство (до цього мав статус біженця і був громадянином Грузії).
Політичний старт і голова фракції
У 2019 році Давид Арахамія увійшов до списку партії «Слуга народу» під четвертим номером. На момент виборів він був безпартійним. Після перемоги 29 серпня 2019 року його обрали головою фракції. Цю посаду він обіймає й досі.
У Верховній Раді IX скликання він став членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а також головою підкомітету з нагляду за діяльністю органів спеціального призначення. Крім того, очолював тимчасову слідчу комісію з розслідування пожеж на складах боєприпасів 2014–2018 років і входив до спеціальної комісії з відновлення територіальної цілісності.
Він також є керівником депутатської групи з міжпарламентських зв’язків зі Сполученими Штатами Америки, членом Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО та секретарем Національної інвестиційної ради. У липні 2019 року Президент Володимир Зеленський призначив його членом Наглядової ради «Укроборонпрому».
Ось ключові етапи його політичної кар’єри:
| Рік | Подія | Деталі |
|---|---|---|
| 2014 | Волонтерські посади | Радник ОДА, уповноважений Міноборони, голова Ради волонтерів |
| 2015 | Громадянство України | Отримання паспорта після статусу біженця |
| 2019 | Обрання до ВР | №4 у списку «Слуги народу», голова фракції з 29 серпня |
| 2019–2026 | Ключові ролі | Комітет нацбезпеки, Національна інвестиційна рада, міжпарламентські групи |
Дані таблиці базуються на інформації з офіційного порталу Верховної Ради України та відкритих біографічних джерел.
Участь у переговорах 2022 року
Після повномасштабного вторгнення Росії Давид Арахамія увійшов до української делегації на переговорах. Він брав участь у зустрічах у Білорусі наприкінці лютого та в Стамбулі в березні 2022 року. Українську делегацію на цих переговорах фактично очолював саме він.
За його пізнішими коментарями, російська сторона наполягала на нейтралітеті України за зразком Фінляндії та відмові від вступу до НАТО. Українська сторона пропонувала нову систему гарантій безпеки з механізмом, жорсткішим за статтю 5 НАТО. Переговори не призвели до угоди, але стали важливим етапом дипломатичної роботи на початку великої війни.
Участь у стамбульських переговорах 2022 року зробила Арахамію одним із найпомітніших представників України на міжнародній дипломатичній арені того періоду.
Особисте життя
Давид Арахамія одружений удруге. Дружину звуть Вікторія. У подружжя шестеро дітей: сини Давид і Даніель, доньки Дана, Даріка, Демі та Деніс. Усі імена дітей починаються на літеру «Д» — сімейна традиція. П’ятеро дітей народилися у другому шлюбі, одного сина Давид має від першого.
Родина намагається зберігати приватність, хоча політик іноді публічно згадує про дітей і дружину. За його словами, він цінує можливість поєднувати напружену політичну роботу з сімейним життям.
Сучасна роль і вплив
Станом на 2026 рік Арахамія Давид Георгійович продовжує очолювати фракцію «Слуга народу». Він залишається одним із найвпливовіших голосів у парламенті, особливо в питаннях безпеки, оборони та інвестицій. Його досвід бізнесмена, волонтера і перемовника дозволяє йому бачити проблеми одночасно з кількох сторін.
Шлях від миколаївського школяра, який тікав від війни, до голови найбільшої фракції в історії незалежної України виглядає майже кінематографічним. Проте за кожним етапом стояла конкретна робота: створення компанії з нуля, організація волонтерської допомоги, управління великою парламентською групою в умовах постійних викликів.
Саме ця комбінація досвіду робить його постать цікавою не лише для політичних оглядачів, а й для всіх, хто хоче зрозуміти, як формуються сучасні українські еліти.